344 дні Грузія була зачинена для туристів. Це майже рік. Ми вже забули, як це пити на сніданок ркацителі замість кави, тримати рівновагу, крокуючи до моря по гальці в Батумі, шукати серед хмар гору Казбек, який він на запах той район Абанотубані, та що воно таке та грузинська супра.
Ми розповімо тобі, де в Грузії українцям добре… їсти, молитись, кохати. А ще дегустувати, працювати, та трекінгом займатись.
Гамарджоба, Сакартвело!
Авіа до Грузії та транспорт в Грузії
Українські авіалінії МАУ та Sky Up виконують прямі перельоти з Києва та Харкова в Тбілісі та Батумі. Якщо у твоїй валізі сонячні окуляри, крем для засмаги або трекінгове взуття, то летіти потрібно в Батумі. Якщо ж ти хочеш змінити панораму за вікном свого коворкінга, або написати винний гайд – краще обрати аеропорт Тбілісі.
✈️ Авіа в Грузію з України від €71 в обидва боки
За розпродажем авіа у Тбілісі можна стежити по тегу “Грузія” на сайті, або підписавшись на сповіщення в наших каналах у Telegram або Viber.
Грузією доведеться пересуватись трьома різновидами транспорту – поїздами, таксі або автобусами. Найбільш комфортний варіант – замовити машину. Для цих цілей ідеально підійде сервіс Go Trip. Тут ти можеш обрати маршрут, авто, прочитати справжні відгуки про водія і замовити трансфер з будь-якого місця.
Якщо ж ти плануєш впродовж однієї подорожі побачити, наприклад, Тбілісі і Батумі, то краще обрати переїзд поїздом. Дізнатись розклад та придбати квитки можна на сайтах tickets.railway.ge, biletebi.ge, matarebeli.ge.
А тепер давай про напрямки…
Батумі
Попсово стало літати в Батумі за морем і хачапурі. «Тру мандрівник» обов’язково мусить знайти тут дегустацію рідких різновидів вин, піти на артвиставку сучасних грузинських художників, а також провести вечір в одному з популярних книжкових кафе.
Але ж Батумі – це море. Тепле і чисте. І не має бути соромно за щоденні походи від моря до кафе з хачапурі і назад. Тим паче, якщо хачапурі справжній – аджарський. Інакше навіщо ж ти сюди приїхав? Галереї є в Тбілісі. Їх там ще й більше ніж в Батумі. Вина вдосталь в Кахетії, а пригоди наодинці з природою – у Сванетії або Гудаурі. А в Батумі є море. Тому просто насолоджуйся їм. Але якщо тобі раптом захочеться різноманітності, або на пляжі застане дощ, то ми знаємо чим тебе розважити.
Batumi Art & Musical Centre – це відреставрований у 2011 році театр опери та балету. Сьогодні тут проходять спектаклі, симфонічні концерти та навіть джаз-концерти. Класна можливість відпочити тілом і збагатитись розумом.
Зі списку популярних книжкових кафе варті уваги Gardens, BK, Ci Gusta та Books in Batumi. Сюди приходять, щоб смачно поїсти, а доки чекаєш на замовлення, можна погортати фотокниги. Дізнатись, як виглядав Батумі в той час, як тут відпочивали твої батьки, або їх сусіди… ну в крайньому випадку тітка Наталя.
В кіно можна піти в Apollo cinema. На Netflix ми ж дивимось фільми англійською?! Ось і в Грузії можна це зробити. Або піти на фотовиставку в Contemporary Art Space Batumi. А картини відомих грузинських художників – таких як Піросмані, Какабадзе та Ахвледіані виставлені в Ajara State Museum of Art.
Дегустація вина в Аджарії – теж гарний вибір. Рідкісні вина грузинських фермерів знайдеш в спеціалізованих барах – BQ або Wine Room. В меню ресторанів окрім хачапурі шукай аджарські «млинці» сінорі, листковий пиріг ачму та борано – смажений сир із зеленю.
А якщо ти вже декілька разів проїхав вздовж набережної на велосипеді компанії Batumvelo, то можна й виділити день на прогулянку в Ботанічному саду Батумі. Доїхати туди можна з Тбіліської площі автобусом №13.
Местія
Сванетія, напевно, один з найтаємніших регіонів Сакартвело. Принаймні українці знають про нього мало. Відомо, що це високогір’я, відомо, що туди можна поїхати на екскурсію з Батумі і, напевно, на цьому все. А, ні – ще про сванську соль кулінарні люди чули. Тепер – все.
Якщо коротко – то Сванетія це активний відпочинок наодинці із собою. І найкраще, що можна зробити у Сванетії – піти у похід назустріч водоспадам.
Свій шлях краще починати з крихітного селища Мазері. Це саме т Сванетія, яку вам порадять самі свани. Тут немає гламурних готелів і навряд чи знають, що таке бранч (чи вони вже не модні?). Мазері – тиха, досі недоторкана і неймовірно гарна. Навкруги хвойні ліси, альпійські луги, селища, гірські річки, а господарює тут гора Ушуб.
Гирло найвідомішого водоспаду Грузії – Шдугри (він же Мазері) знаходиться на висоті 2 300 метрів – а це вище за Говерлу (2 061). Підйом середньої складності, тому знадобиться зручне взуття, їжа (кафе на шляху не зустрінуться) і купальний костюм, якщо в тебе вистачить хоробрості зануритись у крижану воду.
Якщо ти збираєшся дослідити Сванетію, то зупинись в Местії. Найкращі готелі – Hotel Tetnuldi та Banguriani in Mestia. Хоча, проблеми з пошуком житла в цьому регіоні закінчились в році 2013-му. Літом сюди можна приїхати, навіть не бронюючи кімнату заздалегідь.
Окрім треку до водоспаду Мазері літом варто влаштувати поїздку в Ушгулі – найвище поселення в Європі (2 200 метрів). Побачити озера Корульді або влаштувати трекінг до льодовика Чалааді.
Зима у Сванетії це два гірськолижних курорти – Хацвали та Тетнулди, дев’ять підйомників на двох і траси різної складності.
До речі, потрапити в Местію можна літаком із Тбілісі. Переліт займає близько 50 хвилин, а доставить вас в аеропорт імені Цариці Тамари маленький літак всього на 17 пасажирів. Зручний спосіб, якщо враховувати що подорож поїздом і авто зі столиці Грузії займе близько 10 годин.
Тбілісі
Тбілісі чудовий. Зі своїми арковими вуличками, в яких доживають свій пенсійний вік залізні гвинтові сходи. Запахом сірчаних лазень і галасом водоспаду. Оглядовими майданчиками з запаморочливими панорамами на місто. І солодким, що тане в роті смаком заварних пончиків в кафе легендарного «Резо Габріадзе». Все це дійсно найкраща частина, але все ж туристичного Тбілісі, дослідити яку можна за декілька днів. Але якщо ти приїхав в Тбілісі на тиждень, а може і на місяць? І не на «курорт», а пожити, пізнати місто і злитися з місцевими.
Тбілісі давно вже отримав неофіційний статус «грузинського Берліна». Тут відкриваються круті простори, грузинська національна кухня набуває сучасних форм, в місті проходять десятки або й навіть сотні різних фестивалів і, звичайно ж, влаштовуються марафони.
Фрилансеру або будь-якій іншій людині, яка в умовах пандемії перейшла на віддалену роботу, в Тбілісі живеться добре. Орендувати ліжко в хостелі тут можна за ціною комуналки. А кімнату в гестхаусі – за 5-6 тисяч гривень на місяць.
Немає проблем в Тбілісі з робочим простором. Impact Hub – крутий коворкінг на території величезного сучасно артпростору «Fabrika». Про подібне робоче місце можна тільки мріяти – в перерві між «колами» і вивченням технічних завдань можна вийти у двір, щоб випити крафтового пива, келих легкого домашнього ркацителі, послухати музику або зіграти самому – на піаніно у дворі.
Якщо ж ти дизайнер або художник – іди в Проект «42». І обов’язково випий горнятко їх божественної кави.
Ще одна модна тенденція останніх років – участь в забігах. У Тбілісі це ще й унікальна можливість організувати собі екскурсію уздовж Кури, стартуючи на проспекті Шота Руставелі. Щорічний півмарафон проводять у вересні, а вартість участі – 125 гривень (15 GEL).
Відпочивати в «новому» для себе Тбілісі вирушай туди, де весело і наливають. У парку «Діда Ена» є бар просто неба «Bauhaus». У центрі місцеві люблять за ціни і атмосферу «Варшаву» на площі Свободи. А якщо завтра ти можеш собі дозволити не прокидатись зі світанком – піди на дегустацію в «Chaha Room».
Чули про легендарний берлінський «Бергхайне»? Його клубом «побратимом» міг би стати «Bassiani». Техно, суворий фейс-контроль і dj-сети світових зірок.
Тбілісі це вже давно не тільки грузинські орнаменти, хінкалі в «Пасанаурі» і фортеця Нарікала. В столиці Сакартвело є всі прикмети великого, галасливого мегаполіса. Приїжджай в Тбілісі пожити. Тобі сподобається.
Кахетія
В Кахетію їдуть за вином і вечірніми прогулянками серед виноградників. Коли сонце вже почало сідати за обрій і спала спека. Береш келих червоного, солодкуватого, терпкого і насиченого ароматом Кіндзмараулі. Неспішно цідиш його проміж зубів, ледве помітно збовтуєш його в роті, трохи надуваєш щоки, щоб набрати повітря і робиш ковток … І ти вже не якийсь там пияка-турист. Ти поціновувач, який намагається спіймати усі нотки кращого вина з льоху Олександра Шалошвілі – майстра червоних напівсолодких.
Маршрут по Кахетії обов’язково містить ряд локацій, відвідати які потрібно або доведеться, тому що вони просто зустрінуться на шляху. Мова про:
– грізний Гомборський перевал, серпантини якого крутять голови сильніше чачі дядечка Звіада;
– продуктовий ринок Телаві з його чурчхелою, пастилою, в’яленою хурмою і спеціями;
– і місто кохання Сігнахі, в якому РАЦС працює цілодобово.
Великої туристичної цінності міста Кахетії для приїжджих не мають. Маленькі, затишні, тихі. У цьому регіоні потрібно шукати такі ж виноробні, продукції яких ще немає в столичних винних магазинах.
Знайти їх, зізнатися, непросто. Тут потрібен місцевий винний гід, що має «пропуск» в найпотаємніші льохи регіону. Щоб дізнатись більше про історію грузинського вина, відвідай маєток Цинандалі й спробуй місцеве однойменне сухе вино. Або ж поїдь до «Льоху Шалошвілі», щоб придбати пляшечку кращого червоного напівсолодкого в країні.
А ось заради справжньої грузинської супри потрібно відвідати село Вакірі. Сімейний ресторан «Вакірелебі» – унікальна можливість стати частиною грузинської сім’ї. Тут і довгі грузинські тости, і національні танці, гостинність і тепло, вино з рогу і національні страви.
Щоб відпочити душею після всього випитого і з’їденого вирушай на прогулянку в монастирі Бодбе і Давид Гареджі.
Читай також: 5 ідей, чим зайнятися в Тбілісі
Степанцмінда
Більшість туристів їздить в Степанцмінду на один день. Вранці виїжджають маршрутним таксі з Тбілісі, і три години потому вже стоять з сиром і лавашем в руках і дивляться на величний Казбек. Ось тільки, повертаючись ввечері додому, даєш собі обіцянку, що наступного разу залишишся тут хоча б на уїк-енд. Не повторюй наших помилок – насолоджуйся горами на повну. Встигнеш ще повернутися в місто.
Шлях від Тбілісі до Степанцмінди – як особливий сеанс медитації: шум гірських річок, заколисуюча довга дорога, гори, озера і водосховища кольору бірюзи. На мить тобі навіть здається, що ти втратив зв’язок з реальністю. І все це – оптичний обман. Гори Сакартвело – це місце, де потрібно мовчати, дихати і просто радіти миті. У Гергеті, коли ти опиняєшся ніби на долоні у наймогутнішого з грузин – п’ятитисячника Казбек, коштовним стає будь-який момент. Тут поспішати не можна. Медитувати, пити чай, вино і мовчати.
Дорогою до Степанцмінди зроби зупинку біля фортеці Ананурі, арки «Дружби народів», а потім і в Гудаурі. Взимку на гірськолижному курорті можна провести й тиждень, підкорювати численні спуски. А влітку досить буде і декількох днів на прогулянки серед пухнастих зелених гір над бездонними грузинськими ущелинами. Дивись уважно – там внизу немов смарагд блищить водосховище. Вабить своїм кольором.
Влітку в Гудаурі працюють три канатні дороги – Gudaura, Snow Park і Садзеле. Можна політати на параплані, спуститися по гірській річці, влаштувати собі джип-тур або навіть зайнятися альпінізмом.
Наступна зупинка – селище Степанцмінда або як називають його місцеві Казбегі. Найкраще місце для спостережень за горою – Rooms Hotel Kazbegi. Тут можна і не зупинятися з ночівлею. А просто прийти, щоб випити горнятко трав’яного чаю. Або якщо змерз – попроси приготувати тобі ірландську каву. Її немає в меню, але місцевий бариста, повір, тебе здивує.
До Гергеті зараз піднятися просто. Завдяки новій дорозі й місцевим таксистам підйом займе декілька хвилин. І вниз поспішати не варто – роздивись Троїцьку церкву, влаштуй собі пікнік на одному із пагорбів. І не поспішай. Метушня і будні в цю саму мить далеко – в Тбілісі, не ближче.
Telegram 
