Три каньйони за вихідні: Буцький, Актівський та Арбузинський

Куди на вихідні? В нас є чудовий варіант маршруту трьома найвідомішими каньйонами центральної України – Буцьким, Актівським та Арбузинським. Окрім цього, пропонуємо додати адреналіну на порафтити в Мигії, а також зробити кілька інста-фото на Білих скелях. Поїхали?

Буцький каньйон та водоспад Вир

Перша точка на нашому маршруті – село Буки. Тут важливо не переплутати, адже в Україні щонайменше три населених пункти з такою назвою. Нам потрібен той, що знаходиться в Черкаській області. Це місце відоме своїм каньйоном, який утворився вздовж річки Гірський Тікич. Довжина каньйону близько 2,5 км, а найвищі скелі досягають 30 метрів висоти. Місце надзвичайно мальовниче та популярне, тож радимо приїздити сюди в будній день або вранці, щоб оминути натовпи туристів та відпочиваючих.

На початку каньйону знаходиться штучний водоспад Вир – він був частиною споруд Буцької ГЕС. Тут можна посидіти на гранітних виступах, занурити ноги у воду чи навіть скупатися. Місцеві називають це місце «джакузі» через перепади води, в яких приємно прохолоджуватися в спекотний день. Поряд з водоспадом знаходиться старий водяний млин ХІХ ст., будівлю якого кілька років тому почали реставрувати під кафе.

Нижче водоспаду починається сам каньйон. Оглянути його можна як зверху, так і спустившись до води. Поміж скель на протилежному березі збереглися залишки Буцької ГЕС – першої в Україні гідроелектростанції.

Це місце, як і Дениші, популярне серед любителів скелелазіння та екстремальних видів розваг. Якщо екстрим – не ваше, можна орендувати SUP-дошку або човник та оглянути каньйон з води.

За бажанням можна зупинитися тут на ніч – досить усамітнене місце для наметів є за каньйоном (відмічене на карті в кінці матеріалу). Також поряд можна винайняти кімнату чи будинок для більш комфортного відпочинку.

Як доїхати до Буцького каньйону?

Автомобілем: По трасі Е95

Зверніть увагу, що більшість навігаційних карт будуть пропонувати маршрут через Жашків. Не ведіться. Дорога там жахлива. Заїжджати в Буки краще через Маньківку.

Громадським транспортом: автобусом з Києва з центрального автовокзалу в напрямку Маньківки, Тального. Також в Буки на прямому автобусі можна доїхати з Умані, Жашкова, Черкас.

Бузький гард та рафтинг в Мигії

Переїжджаємо в Миколаївську область. Наша ціль – село Мигія, де знаходиться захоплюючий Бузький гард та Радонове озеро з неймовірно чистою водою. Колись це село було козацьким осередком, зараз – Мекка рафтингу в центральній Україні.

Цього разу зупиняємось з комфортом – в рафтинговому кемпінгу «Зелена черепаха». Тут є душ, туалет, розетки та wi-fi, зона з вогнищем біля Південного Бугу і, звісно, чудовий зелений газон для наметів на закритій території. Бронювати місця в кемпі краще заздалегідь, додатково можна замовити харчування або трансфер з Києва.

В Мигії обов’язково потрібно спробувати рафтинг. Найкращий час для рафтингу – весна-початок літа, коли рівень води в річці вищій, а пороги агресивніші. Влітку маршрут рафтингу довший – можна побачити більше мальовничих берегів Південного Бугу, місця тут бомбезні. Цей вид відпочинку доступний як дорослим, так і дітям, особливої фізичної підготовки не потрібно. Сплави відбуваються обов’язково в присутності професійного інструктора. Рафтити можна на спеціальних човнах – рафтах або каяках, байдарках, паркрафтах та SUP-дошках. Замовити рафтинг можна в кемпі «Зелена Черепаха». Зазвичай заїзди відбуваються до або після обіду, тож ще залишається час на огляд місцевості.

Почати варто з Бузького гарду, найвища і наймальовничіша частина якого знаходиться в 15 хвилинах від кемпу. До речі, до гарду та озера краще йти стежкою вздовж річки, ніж повз дорогу – працівники кемпу підкажуть напрям. Насправді, скелі, які можна побачити в Мигії – це лише маленька частина великого заповідного парку. Бузький гард простягається від міста Первомайська до Олександрівки, від села Благодатне до села Семенівка. Сюди ж входить Арбузинський та Актівський каньйони, а також Трикратський ліс.

За скелями знаходиться Радонове озеро – колишній кар’єр з видобутку граніту, який після закриття заповнили ґрунтові води. Зараз це популярне місце відпочинку: озеро приваблює неймовірно прозорою водою, яка згори здається блакитною. Пляж дуже вузенький, для туристів облаштували зону з затінком, поряд є прокат SUP-дошок та кафе. У вихідні тут дуже людно, тож купання краще планувати рано вранці або ввечері, коли більшість відпочиваючих роз’їжджається.

Схопити адреналіну можна пострибавши зі скель різної висоти.

Окрім гарду та кар’єру тут є ряд мальовничих пішохідних маршрутів, наприклад до Чорного озера. Одна з відомих атракцій Мигії – водяний млин Скаржинського, побудований у 1888 році. Будівля радше нагадує палац, аніж млин, в період Радянського Союзу її було переобладнано в ГЕС, яку нещодавно реставрували та запустили знов. Також прямо вздовж головної дороги можна знайти старовинну олійню, зроблену з нетесаного каменю.

Найкращий варіант для відвідування цих місць – 2-3 дні. В перший день оглянути Буцький каньйон та переїхати до Мигії. Другого дня рафтинг та прогулянка околицями Мигії. Третій день – Актівський та Арбузинський каньйони. З комфортом ночувати в наметах можна в кемпінгу “Зелена черепаха” або зупинитися в готелях чи приватних садибах в Мигії.

Вечір рекомендуємо провести на березі Південного Буга. Обов’язково зробіть вогнище та спробуйте нову Becherovka Unfiltered – добре смакує в чистому вигляді.

Як доїхати до Мигії?

Автомобілем: Трасою Е95 до повороту в бік Миколаєва

Громадським транспортом: До Мигії можна доїхати прямими автобусами з Миколаєва, Южноукраїнська, Вознесенська, Нової Одеси, Котовська, Первомайська. З Києва автобусом до Первомайська, далі маршруткою до Мигії.

Арбузинський каньйон

В 50 км від Мигії знаходяться ще два відомих каньйони – Арбузинський та Актівський. Дорогою можна побачити вражаючу будівлю Южноукраїнської атомної електростанції.

Щоб не перебити враження, спершу рекомендуємо заїхати на Арбузинський каньйон, який знаходиться зовсім поруч з Актівським. Він менший за розмірами – всього півтора кілометра. Тутешні скелі утворилися 4 мільярди років тому на місці колишнього вулкана. Оскільки вулкан досі не охолов, земля в Арбузинському каньйоні не замерзає взимку, тож часто тут можна побачити квіти серед зими, коли довкола ще лежить сніг. Характером скель Арбузинський каньйон відрізняється від Актівського: тут вони кругліші та менші за висотою. Впродовж тисячі років місцеві річки «облизували» залишки колишнього вулкана, так, власне, й утворилося це місце.

Білі скелі

Зовсім поряд з Арбузинським каньйоном знаходяться так звані білі скелі або гори – місце колишнього видобутку білої глини. Тепер це популярна локація для фото в стилі «Забріскі-Пойнт».

Актівський каньйон

Жодне фото та відео не передає масштабу каньйону! Він дійсно величезний за розмірами та набагато глибший, ніж можна уявити по будь-якому фото. Актівський каньйон – частина Українського кристалічного щита, одна з найстаріших частин суші Євразії.

В долині каньйону протікає річка Мертвовод. За однією з версій, в давні часи скити спускали по річці покійних царів, відправляючи їх у вічне царство. За іншою – тут відбулася масштабна битва між козаками та турками, і від кількості тіл загиблих не було видно річки.

Ліворуч від головних оглядових майданчиків є спуск до річки та місця для наметів. Поряд є джерело з водою, але влітку воно майже пересихає, тож якщо ви плануєте зупинитися з наметами – краще мати запас питної води з собою.

Відвідувати каньйони краще вранці, або ближче до вечора, коли спадає спека. В будь-якому разі не забувайте головні убори, захист від сонця та воду. Якщо є час, можна відвідати Трикратський ліс – рукотворний ліс, закладений в ХІХ ст. В. Скаржинським.

Як доїхати до Актівського та Арбузинського каньйонів, також Білих гір?

Автомобілем: зверніть увагу, що останні кілька кілометрів – бруківка ще царських часів.

Громадським транспортом: автобусом (з Києва, Миколаєва, Одеси) або потягом (з Миколаєва) до Вознесенська, далі до села Трикрати на маршрутці або таксі.

Для зручності ми нанесли усі локації на Google Maps. Збережіть собі карту перед поїздкою.

Фото обкладинки Настя Телікова

Цей матеріал створено за підтримки бренду Becherovka