Зібрали Instagram-канали, що популяризують українську культуру й відкривають нашу історію по-новому. Тут ти побачиш, наприклад, як одягались наші предки, які діалекти української мови використовувались в різних куточках України, як святкували урочисті події.
На цих каналах розповідають не тільки про українську літературу, театр, кіно, музеї, архітектуру й творчі доробки українських митців, а й описують боротьбу визначних українців і всього народу за незалежність.
1. Проєкт Р.І.Д.
Волонтерський проєкт розповідає про українську мову, що розвивається. Засновники створили однойменний застосунок «Р.І.Д», який допомагає вивчати колоритні українські слова через ілюстрації й приклади їх застосування в літературі. У серії «Батьки української літературної мови» розповідається про письменників та поетів, котрі творили ту мову, що ми бачимо зараз у підручниках, словниках та художніх виданнях.
2. INVERIUM PLATFORM
Культурно-освітній майданчик, де розказують про українську мову, поезію, кіно й театр. Тут можна вивчати українську мову на розмовному клубі «РІДНОЮ» (@ridnoyou). Або прогорнути стрічку трохи нижче й почитати про походження української вишиванки, чи побачити художні роботи Тараса Шевченка.
Спікери платформи на своїх лекціях розкажуть не лише про українські театральні вистави та художні виставки, а познайомлять фоловерів із творчістю митців світового рівня.
3. Амнезія
«Амнезія» розповідає про історію розвитку української культури. Тут ти знайдеш багато автентичних картин, фотографій й ілюстрацій (навіть ескізи театральних костюмів 1920-тих років). А також прочитаєш про розвиток вітчизняного аніме-фендому, творчість геніїв українського книжкового дизайну чи найяскравіший феномен українського театру 2000-х — вистави Андрія Жолдака та багато іншого.
4. Мозаїка
Мозаїка — блог про неймовірних українців і їхній творчий внесок в розбудову української культури. Це історії про кохання українських письменників і поетів, аналіз творчості й трагедії митців «розстріляного відродження», секрети культових українських режисерів, статті про архітектурні пам’ятки Києва, український символізм і літературний дискурс.
5. Інстаграм-канал Софії Безверхої
У своєму інстаграм-каналі культурна блогерка й поетка Софія Безверха публікує дописи про особливості української культури, пише про походження наших обрядів й традицій, і говорить про те, як важливо пам’ятати своє коріння.
Також Софія показує українське автентичне вбрання й власноруч створює авторські прикраси.
Що ще: YouTube канали про подорожі, на які варто підписатися
6. Музей декоративного мистецтва
Національний музей українського народного мистецтва міста Києва — один з найбільших в Україні. На їхньому каналі ти побачиш не тільки описи й світлини мистецьких експонатів, а й розповіді про життя й творчість українських художниць, як-от: Марії Примаченко, Катерини Білокур.
Тут публікуються анонси художніх конкурсів та лекцій про українське козацтво, майстер-класи з писанкарства й виготовлення керамічних іграшок.
7. Національний музей історії України
В акаунті Національного музею історії України розповідають про різні мистецькі заходи: відкриття нових виставок, анонси квестів, інтерактивів і майстер-класів, що проводять для дітей і дорослих (щонедільний історичний пікнік, практичні заняття «Слідами археологів»). А в рубриці #ЦьогоДня ти дізнаєшся про свята, визначні події, й видатних людей, що змінили хід української історії.
8. Локальна історія
Локальна історія — це проєкт, що розповідає про ідентичність українців.
Його засновники діляться з читачам історіями, котрі збирали протягом п’яти років до випуску науково-популярного журналу “Локальна історія”. Це аудіо- та відеоспогади старожилів про Україну (понад 5 тисяч). А ще близько 30 тисяч унікальних родинних фотографій.
Фундатори проєкту також ведуть YouTube програму “Без брому”, записують історичні подкасти й спецпроєкти.
9. Видання «Post impreza»
Тут показують мистецьке й культурне життя Франківщини.
Засновники проєкту пишуть про українське візуальне й сценічне мистецтво, літературу, кінематограф і музику.
Окремої уваги заслуговують історії про українські будівлі, що є архітектурними пам’ятниками різних епох. Наприклад, франківський драмтеатр, інтер’єр якого виконаний в кращих гуцульських традиціях. Зовні театр «спотворили» відповідно до радянської манери, перетворивши будівлю на «сіру каменюку» аби використовувати її як інструмент пропаганди.