26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша техногенна катастрофа ХХ століття: вибух на станції спричинив тисячі смертей та захворювань, а територія навколо ще кілька століть не буде придатна до життя цивільних. Але вже менш ніж за 30 років зона відчуження отримала нове життя, з місця трагедії перетворившись на ледь не найпопулярніше туристичне місце України.
У 2009 році Чорнобильська АЕС стала найбільш екзотичним та екстремальним об’єктом для туризму на Землі за версією журналу Forbes та увійшла п’ятнадцятку рейтингу найяскравіших туристичних місць світу від CNN Travel. Сама АЕС, а також десятки об’єктів в Прип’яті притягували мандрівників з усього світу: оглядове колесо в парку атракціонів Прип’яті та оглядовий майданчик ЧАЕС, басейн та супермаркет, РЛС “Дуга-1” та кафе “Прип’ять” стали обов’язковим чекіном для туристів.
Після виходу серіалу HBO “Чорнобиль” зона відчуження фіксувала рекордні показники відвідувань: за 2019 рік там побували 130 000 туристів. Українська влада і туроператори пророкували Чорнобилю небувалий розквіт: у тому ж 2019-му Президент Володимир Зеленський підписав указ про розвиток туризму в Чорнобильській зоні. Там планували створити нові наземні, водні та повітряні маршрути. Розвивались музеї, планувалося відкриття нового сучасного готелю. Відвідуваність зони відчуження вже до 2025 року мала зрости до 1 млн туристів на рік.
Звісно, все змінилося 24 лютого 2022 року: російські війська окупували Чорнобильську зону, нищили та розкрадали об’єкти інфраструктури, заміновували території та копали окопи у славнозвісному Рудому лісі.
І хоч ці місця деокупували рік тому, відвідувати зону з туристичною ціллю наразі неможна. Чому туризм у Чорнобилі — це важливо, особливо під час війни з російськими загарбниками? Що відбувалося в зоні у перші дні вторгнення і яка там ситуація зараз? Чи є розуміння, коли можна буде відновити екскурсії в Чорнобиль? Читайте у матеріалі.
Туризм задля збереження історичної пам’яті
Директор туристичної компанії ЧОРНОБИЛЬ ТУР та співзасновник Волонтерського центру “Чорнобиль” Ярослав Ємельяненко впевнений, що зону обов’язково треба відвідати всім, бо важливо знати реальну історію своєї країни. “У підручниках за 11-й клас є один абзац тексту про Чорнобильську аварію, і це вся інформація. Це треба виправляти. І розуміти минуле, аби не допускати помилок у майбутньому. Я переконаний, що треба розповсюджувати меседж: ми не постраждали від Чорнобильської аварії, ми — нація переможців Чорнобильської аварії, яку спричинила та ж московія, з якою ми боремося і зараз.
В Чорнобиль потрібно привозити політиків, щоб вони побачили можливі наслідки своїх неправильно прийнятих рішень. Екологів, щоб вони могли дослідити, як відновлюються природа. А також соціологів, які можуть працювати з групами відселених з Чорнобильської зони. Загалом, Чорнобиль — це не просто подивитися на місто-привид, це дуже багатогранний досвід, з якого можна зробити багато висновків”, — говорить він.
ЧОРНОБИЛЬ ТУР одними з перших почали возити в зону саме туристів. До того Чорнобильського туризму як такого не існувало: були поодинокі ознайомлювальні відвідування, також могли приїздити люди, які там жили, щоб відвідати поховання рідних чи свою домівку. Подекуди приїжджали делегації науковців, але про доступ в Чорнобильську зону для всіх охочих тоді мова не йшла.
“Коли я потрапив в зону вперше, випадково познайомився там з ліквідатором, командиром взводу радіаційної розвідки Сергієм Мирним. Він був переконаний, що історію Чорнобиля необхідно розповідати, і робити це правильно. На жаль, тоді ще досить мало людей знало, що насправді сталося та як ліквідували наслідки аварії. Чорнобиль — це не тільки місце трагедії, але й величезної перемоги ліквідаторів, і про це необхідно розповідати. Мені імпонував такий підхід.
Адже у перший візит зона не здалася мені трагічною випаленою територією, де немає нічого живого. Фактично це виглядало як заповідник з дикими тваринами та неймовірною природою, яка пробивала свій шлях крізь бетонні залишки радянського минулого.
Так, тут сталася найбільша радіаційна техногенна катастрофа. Але цю катастрофу вдалося перемогти завдяки роботі ліквідаторів та здатності природи до оновлення. І вийшло так, що ми всі ці 16 років розповідали людям про ті події, використовуючи туризм як інструмент. Інколи туристи приїздили, щоб просто “галочку поставити” та зробити фоточку в Прип’яті. Але потрапляючи в професійні руки наших гідів, виїжджали звідти вже з повним знанням історії цієї аварії”, — розповідає Ярослав.
За 2019-й рік з ЧОРНОБИЛЬ ТУР зону відвідало 124 тисячі людей. На 20-й у компанії пророкували збільшення туристів до 200-250 тисяч, але грянув ковід. Близько 80% відвідувачів — це іноземці, 60% з яких спеціально прилітали в Україну зарази цієї екскурсії. Тобто це був справжній туристичний магніт країни.
Разом з тим Ярослав розповідає, що процеси подолання наслідків аварії передбачали повне знищення деяких об’єктів Чорнобильської станції. “Для туризму та збереження історичної пам’яті це небезпечно, адже людям просто не буде куди приїздити, не буде фізично, на що подивитися. Тому ми вже багато років працюємо з державою над тим, щоб ось ці процеси по ліквідації відбувалися через меморіалізацію. Наприклад, приміщення Чорнобильської АЕС — можна прибрати діюче обладнання, але залишити “п’ятак” реактора, його кришку, по якій зможуть ходити люди та усвідомлювати масштабність станції. Замість знищення ми пропонуємо меморіалізувати об’єкти, аби ще багато десятків років чи століть люди могли наочно візуалізувати, що ж трапилося в Чорнобилі.
Так само сталося з антеною “Дуга” (“Чорнобиль-2”), яку до 2013 року хотіли порізати просто на метал та здати. А це була єдина антена в Радянському Союзі, яка пережила девяності та двотисячні, виживши у своєму первозданному вигляді. Ми вісім років захищали її, навіть зробили туди спеціальний туристичний маршрут. І 2021 року “Дугу” внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
“Дугу”, деякі будівлі Прип’яті та інші об’єкти ми виносили на комісію для подачі до ЮНЕСКО, адже вони приймали участь у подіях, що змінили хід світової історії. Тому вони мають бути захищені”, — говорить він.
Замість туризму — ядерний тероризм
Зону закрили для відвідування ще до повномасштабного вторгнення, але Ярослав Ємельяненко з командою планово продовжували готуватися до сезону. “Підвищували кваліфікацію наших гідів, менеджерів та інших працівників, вкладалися в рекламу. Про те, що росія вела так звані тренування на території Білорусі, знали всі. Але ніхто не міг повірити, що станеться те, що сталося. Тому, на жаль, у перші дні вторгнення були дуже великі втрати: як людські, так і матеріальні, інфраструктурні.
Міжнародними конвенціями заборонено введене ведення будь-яких військових дій на території об’єктів по поводженню з радіоактивними відходами чи по’язаних з ядерною енергетикою. І ми вважали, що росія також дотримується цих конвенцій: не буде їх порушувати та не стане ядерним терористом. Проте буквально за перші години вторгнення Чорнобиль був захоплений разом із працівниками ЧАЕС та нацгвардійцями, деякі з них досі не повернулися додому. Туристичні локації та інформаційні центри були розграбовані, а деякі просто знищені.
Як тільки почалась стрілянина та прильоти, ми дивилися наші камери в туристичних інформаційних центрах Чорнобильської зони. Спочатку там було спокійно. Зі мною звязалися люди з СБУ, які попросили слідкувати за цими камерами. Так я побачив, як через КПП Дитятки пішли безкінечні колони російської військової техніки. Їхали і на танках, і на інженерних машинах, і на вантажівках, і на квадроциклах. Везли на лафетах катери, пантони, ракетні установки. Ми встановили чергування серед співробітників компанії та рахували кількість одиниць, швидкість та час, за який вони проходять кордон. Колони в’їжджали в Київську область і рухалися на Іванків та на Київ. А ми оперативно передавали цю інформацію до СБУ. Так тривало кілька днів.
Важливо сказати, що коли росіяни заходили, вони одразу вимикали електрику та розстрілювали державні камери спостереження. Але наші камери були заживлені від автономних акумуляторів, встановлених в туристичних інформаційних центрах. Саме тому вони кілька днів могли автономно працювати. Потім зв’язок з ними зник.
Але на той час у нас вже були люди в зоні, які передавали нам інформацію про переміщення про базування ворога: кілька наших працівників не встигли виїхати та потрапили в окупацію. Вони стали осередком інформування. З часом інформаторів ставало більше, ми мали дані про переміщення ворога по багатьом населеним пунктам окупованої території.
Як ми пізніше дізналися, інфоцентр, де були встановлені відео-сервери та автономне обладнання електроживлення, росіяни підірвали за допомогою протитанкової зброї. Самі люди, що там раніше працювали, залишилися живі. Зараз регіон деокуповано, і вони очікують на той момент, коли зможуть відновити свою роботу”, — розповідає пан Ярослав.
Сторонній особі потрапити сюди неможливо
На брифінгу про річницю деокупації Чорнобильської зони, що відбувся 4 квітня, голова Державної агенції зони відчуження Євген Крамаренко розповів про знищену інфраструктуру, крадіжки обладнання, заміновані території та інші наслідки перебування окупантів на цій території. “За допомогою міжнародної спільноти ми наразі здійснюємо заходи для відновлення зони відчуження: за 1-2 роки територія буде в кращому стані, ніж була до окупації. План відновлення з дев’яти пунктів затверджується на державному рівні, а деякі заходи вже починають реалізовуватися. Що відновлено наразі: радіаційний контроль на контрольно-пропускних пунктах, радіаційний моніторинг на території зони відчуження, ліцензійна діяльність підприємств поводження з радіоактивними відходами та ін”, — розповів він. Також пан Крамаренко повідомив, що радіаційна безпека зони повністю відновлена. Але наголосив на забороні перебування на цій території: “За тиждень до початку повномасштабного вторгнення наказом Держанеції було заборонено відвідування зону з туристичною метою. До цього часу воно не відновлено. Досі відбувалося лише відвідування інформаційними групами ЗМІ, але це не масове явище. Сторонній особі потрапити в зону відчуження зараз неможливо”.
Про те, що радіаційний фон нормалізувався, знає і Ярослав Ємельяненко з ЧОРНОБИЛЬ ТУР. Він сподівається, що зону таки відкриють для відвідувань: “Після деокупації Чорнобильської зони рівні радіації ще минулого року повернулися до тих, що були звичайними до вторгнення. Радіаційної небезпеки там немає і за цим параметром Чорнобиль готовий до відвідувань. Наразі ця прикордонна територія укріплена ЗСУ. Точки опору знаходяться не на офіційних туристичних маршрутах, тому ми постійно очікуємо, коли зона буде відкрита. Адже зараз дуже багато документалістів та журналістів, та навіть блогерів та лідерів думок, які хочуть приїхати і зафіксувати, що змінилося після окупації та як ця територія відновлюється. І я вважаю, що це дуже важливо. Це перший у світі випадок міжнародного ядерного тероризму з боку росії: ті ж самі окопи в Рудому лісі, про які ми всі чули, мають бути меморіалізовані. Адже всі туристи, які приїжджатимуть сюди в майбутньому, будуть цікавитися вже не тільки історією 1986 року, але й історією 2022-го”.
Telegram 
