Літні опитування показали, що нині більшість з тих, хто все ж зміг спланувати відпочинок, віддавали перевагу поїздці в гори. Це й не дивно: тут знайдеться чим зайнятися і любителям спокою, і прихильникам активного відпочинку.
Турагентства навперебій пропонують експрес-відпочинок в Карпатах – джипінг-тури. Це «поїздки на потужних позашляховиках, спеціально обладнаних для туристичних мандрівок, які здолають і круті віражі, і непрохідне болото, і річку, і глибокі вибоїни». Такий вид активного відпочинку ще називають офроудом (від англ. off-road — бездоріжжя, примітка редакції).
Рекламними оголошеннями про такі тури всіяні туристичні містечка як Славське чи Яремче. Поїздки Карпатами зазвичай тривають від кількох годин до кількох днів. Вартість такої розваги залежить від багатьох параметрів, як тривалість поїздки, кількість учасників та додаткових опцій, як піші прогулянки, пікніки абощо. Найдешевший з виявлених нами варіантів – 16-кілометровий джипінг-тур тривалістю три години, який коштує 2 тисячі гривень за 3 або менше осіб.
Покататись можна на власній автівці чи на машині з автопарку організаторів. Ти можеш сісти за кермо самостійно чи довірити це гідові-водієві. Пропонують і різні рівні складності. Словом, все, щоб кожен міг знайти собі щось до вподоби.
Що ж обіцяють мандрівникам? По-перше – яскраві враження (“покататися з вітерцем”, “побачити справжні Карпати”, “відчути захоплення і радість при подоланні перешкоди”). По-друге – економію часу.
“Побачити якомога більше атракцій та визначних пам’яток, але при цьому не обтяжуючи себе і своїх рідних, близьких або друзів довгими та важкими пішими походами в гори”, – обіцяє один з організаторів.
По-третє – легкість. Стверджують, мовляв, будуть “неймовірні емоції, чудові гірські панорами, драйвові враження”, і це не вимагає від тебе ані особливих навичок або спеціальної екіпіровки”. Ба більше, “залізні коні підуть в будь-який час і за будь-яких умовах”, бо “не важливо, яка погода або сезон року: дощ або сонце, осінь або зима”.
Хіба не привабливо звучить? Отож-бо й воно. Тож ми вирішили зануритися у цю тему і розповісти, чи дійсно все так однозначно гарно і чому цей вид відпочинку неодмінно стикається з критикою.
Твої травми — твоя проблема, або які небезпеки чекають на учасника джипінг-туру
Переглядаючи пропозиції джипінг-турів українськими Карпатами, ми наштовхнулися на цікаве зауваження в одному з оголошень: “Вікові обмеження – немає. Страховка – НЕ надається. Рівень безпеки – 95%”.
Більш турботливі організатори радили утриматися від поїздки тим, хто має певні медичні протипоказання. Інші ж навпаки стверджували, що “поїздки з досвідченим водієм за маршрутами легкого рівня безпечні навіть для дітей”.
Справедливо буде зауважити, що тебе мали б зацікавити саме ці “5% небезпеки”.
В рекламних оголошеннях акцентують на тому, що супровід забезпечує досвідчена людина, що зробить усе, аби екстремальна подорож була для тебе безпечною.
“Безумовно, хто не любить екстрим, для того є більш спокійні траси, за якими можна, як кажуть, “лайтово” проїхати, милуючись і насолоджуючись природою. У будь-якому випадку, хлопці керуються тим, що безпека понад усе”, – розповідають організатори.
Але чиєсь прагнення убезпечити тебе, це аж ніяк не гарантія безпеки чи принаймні якісної допомоги у разі, якщо щось піде не так. А щось йде не так регулярно. В численних публікаціях в ЗМІ знаходимо згадки про трагічні випадки, коли джипи зриваються з гір (про шанси вижити або залишитися цілими в цьому випадку думай сам). Ось лише кілька епізодів:
- Червень 2022. Закарпатець з другом катався біля “Карпатської Чайки” на полонині Драгобрат (Чорна Тиса, Закарпатська область). Водій не впорався з керуванням, внаслідок чого автівка полетіла униз схилом. Пасажирові вдалося вистрибнути з джипа, а шофер отримав травми.
- Жовтень 2021, неподалік Мукачева (Закарпатська область). Позашляховик зірвався з гори, не доїхавши кілька метрів до вершини. Під час крутого підйому він перекинувся і ще півтори сотні метрів котився вниз схилами. У водія – травма голови, у пасажира підозра на перелом хребта.
- Вересень 2018, поблизу гори Близниця (Рахівський район, Закарпатська область). Водій Dodge не впорався з керуванням, авто зірвався вниз з гори. Шофер і пасажир автомобіля отримали важкі травми і померли на місці ще до прибуття рятувальників. Понівечений позашляховик і загиблих випадково виявив турист.
- Червень 2015, гора Апецька (на межі Тячівського і Рахівського районів Закарпатської області). З гори зірвався автомобіль, в якому знаходилися молоді хлопці. На фото видно, що машина перетворилася на купу брухту. І водій, і пасажири були доставлені у лікарню.
Маршрути для джипінг-турів ніхто не погоджує, а водії насправді не мають ніяких дозволів та ліцензій (окрім водійського посвідчення). За таких умов буквально хто завгодно може стати джипером. Жодного страхування здоров’я та життя клієнтів джипінгу немає, як і відповідальних за наслідки.
“В цьому випадку туроператору доцільно створити страховий пакет, який об’єднував би в собі максимальну кількість страхових випадків пов’язаних з травматизмом і захворюваннями (отруєння, зараження) шляхом медичного страхування туристів. Сам туроператор на випадок виникнення природних ризиків повинен мати КАСКО ТЗ, страховку співробітників і страхування третіх осіб. Для того, щоб переконати туристів в необхідність оформлення медичного страхування та період туру, їх треба проінформувати про ймовірність виникнення тих чи інших видів ризику”, – пояснює науковиця Ірина Максютенко.
Втім під час моніторингу наявних пропозицій ми знайшли тільки одну компанію, яка б стверджувала, що “працює згідно ліцензії та оформлюємо медичне страхування” (звісно, жодної конкретики і в цьому оголошенні не було).
Не було і таких важливих попереджень про можливі наслідки екстремального туру. Замість цього знаходимо на сайті одного з організаторів такий романтичний опис небезпечної подорожі: “Подолати вибоїсту дорогу, яка своїми вигинами і ямами змушує машину накренитися так, що ти відчуваєш себе в салоні, немов на палубі корабля під час невеликого шторму. Ось приблизно, що таке трофі-рейд”.
Вартість поїздки – метрові вибоїни на дорогах, перелякані тварини і невдоволені піші туристи
“Основний успіх джипінгу полягає навіть не в якісній, оснащеній машині. Він полягає в любові до природи. Тоді й вона відкривається перед тобою і показує всі свої приховані від сторонніх очей ракурси. Після таких турів навряд чи можна залишитися байдужим”, – розповідає одне з рекламних оголошень, на яке ми звернули увагу.
Втім, відверто кажучи, у випадку із джипінгом про любов до природи можна говорити хіба якщо ти згодний з тезою “б’є – значить любить”.
Джипінг у горах завдає шкоду екосистемі, флорі та фауні, спричиняє ерозію ґрунтів. “Драйвові враження” учасника поїздки на “залізних конях” конвертуються в знищення рослин, загибель червонокнижних тварин, руйнування гнізд птахів та мурашників.
“Джипи та машини високої прохідності негативно впливають на природу. Починаючи від вихлопних газів, шуму, який лякає диких тварин, і закінчуючи ерозією ґрунту, псуванням лісових доріг й трави – рослин, що занесені до Червоної книги. Надзвичайної шкоди джипінг завдає земноводним тваринам, наприклад, червонокнижному тритону, який живе та розмножується у калюжах на високогір’ї, які утворюються на гірських дорогах”, – пояснює начальник відділу служби державної охорони Карпатського біосферного заповідника Михайло Проць.
Ще один наслідок джипінгу – розбиті гірські стежки та знищення самобутнього ландшафту гір. Організатори турів можуть відправити тебе хіба не на кожну вершину Боржави, Свидовця чи на найвищий гірський хребет України Чорногори (гора Ґутин Томнатик, гора Петрос), в околиці Буковеля. Ці регіони сьогодні найбільше потерпають від джипінгу.
Наслідки вже дуже відчутні. До прикладу, як зазначив працівник Карпатського біосферного заповідника Михайло Проць, внаслідок таких впливів на гірський ландшафт на вершину гори Петрос за останні роки нова утворилася дорога. Нова дорога на висоті 2 тисячі метрів!
Кожен новий турист, який обрав для себе джипінг, тільки робить ситуацію гіршою.
“Джипінг сприяє ерозії ґрунтів. Утворюються такі великі колії. Коли джипери бачать, що вибоїни вже надто великі і не вийде проїхати, вони роблять нову стежку, і ще одну, і ще одну”, – акцентує Христина Жук, активістка та блогерка, що вже не перший рік бореться з проблемою джипінгу.
Ситуація змушує затятих піших туристів ностальгувати за тим, як українські Карпати виглядали до того, як популярності набув джипінг. До прикладу, так масив Свидовець виглядав 10 років тому:
Вигляд масиву Свидовець поблизу курорту Драгобрат – популярного місця старту оффроуд турів, влітку 2022 року.
Звісно, тут винні не тільки офроудери. Окрім турів на джипах шкоди ландшафту завдають і мотоцикли з квадроциклами, лісовози та незаконна вирубка, а також місцеві збирачі ягід та грибів, які часто організованими групами їздять на позашляховиках в гори.
Любителі екстремального відпочинку під час запеклих дискусій в мережі пояснюють, що дороги, мовляв, руйнують насправді не їхні позашляховики, а техніка, яка незаконно вивозить карпатський ліс.
Христина Жук переконана, що у такий спосіб джипери намагаються перекласти відповідальність. Вона порівнює цю ситуацію із кримінальними злочинами – якщо вбивство це тяжчий злочин, аніж крадіжка, це привід не звертати увагу на крадіжки. Незалежно від того, хто шкодить більше, всі мають відповідати за свої вчинки.
“Я впевнена, що і перше і друге шкодить, і обидва мають бути врегульовані”, – зауважує вона.
Крім очевидної шкоди, джипінг-тури підіймають питання етичні. Так повелося, що ті, хто не хоче втомлювати себе пішими сходженнями, нерідко не прагне втомлювати себе і тим, щоб прибирати за собою. Тому мандрівники “прикрашають” гірські масиви сміттям, яке летить із вікон авто чи залишається після пікніків в горах.
“Те, що людині легко дається, вона не цінує. Учасники джипінг-турів дуже легко потрапляють на вершину гір, беруть пивасик, там же розпалюють вогонь, роблять шашлики, гучна музика. Скільки я була в горах, постійно зустрічаю таких людей на джипах. Це така певна когорта людей”, – зауважує Христина Жук.
Концентруючись на власному бажанні побачити якомога більше за короткий проміжок часу, чи проїхатись незвичною місциною з вітерцем, джипери ігнорують і те, що заважають пішим туристам.
“Для інших туристів, пішохідних, це велика проблема. Коли ти йдеш в гору, і їде орава джиперів, болотом тебе повністю накриває, це огидно. Гори це про тишу, я живу у великому місті, і їду в гори за тишею. Не дихати смердючими вихлопні гази. Мені шкода, що в Україні досі це питання не врегульоване, і до нас приїжджають ще й з Європи”, – наголошує затята мандрівниця.
Незаконність не викликає сумнівів
Ситуацію з джипінгом добре визначає заїжджена фраза “суворість законів компенсується не обов’язковим їх виконанням”.
Джипінг суворо заборонений на території об’єктів природно-заповідного фонду низкою нормативних актів. Зокрема, Закон України “Про природно-заповідний фонд України” забороняє “пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування” на території природних заповідників (стаття 16), у заповідних зонах біосферних заповідників (стаття 18), у заповідних зонах національних природних парків (стаття 21) та регіональних ландшафтних парків (стаття 24), а також у заповідних урочищах (статті 30).
У період гніздування птахів чи розмноження інших видів тварин потрібно діють “місячники тиші”. В цей час (з 1 квітня до 15 червня) забороняється проведення будь-яких шумних заходів та робіт. Тож про будь-які поїздки на джипах на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України в цей час йтися не може.
В інший час і на певних спеціально відведених для цього трасах і туристичних маршрутах легальний джипінг можливий. Як пояснила співробітниця Інституту екології Карпат Національної академії наук України Оксана Марискевич, короткостроковий відпочинок в зоні регульованої рекреації (така є на території Карпатського національного природний парку) допускається – після отримання відповідних погоджень з адміністраціями.
У 2010 році тодішнє Міністерство охорони навколишнього природного середовища доручило територіальним органам відомства не погоджувати заходи з використанням авто- мототранспорту на природних територіях.
Місцева влада теж намагалася вживати заходів для обмеження таких “покатушок”. Ще у 2018 році місцева влада Івано-Франківської області випустила розпорядження щодо заборони заїзду приватного транспорту на території природно-заповідного фонду області. Той самий документ доручав органам влади пильнувати за можливими самовільними спробами джипінгу. Схоже рішення ухвалила Вінницька ОДА. А департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА обмежився тим, що у 2017 році закликав українців відмовились від джипінгу у Карпатах.
Нині, під час повномасштабної війни з росією, проблему намагалася врегулювати місцева влада Поляницької громади, на території якої розташований Буковель, рішенням виконкому тут заборонили їздити у лісах на квадроцихлах, баггі, мотоциклах, джипах у лісах з метою змагання чи задля розваги. Обмеження діє до кінця воєнного стану.
Жоден з цих заходів не виявився ефективним для обмеження таких екстремальних авторозваг. Джипінг-тури досі відбуваються, і нічого не заважає водіям потрапляти на території природно-заповідного фонду, об’їжджати шлагбауми там, де вони є.
Яскравий приклад того – триденне масштабне ралі на позашляховиках, що минулого літа влаштували на території Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Крім того, що маршрут джиперів пролягав через територію природно-заповідного фонду, ралі ще й відбулося 7-10 травня – у період активного розмноження диких тварин, коли подібні заходи суворо заборонені.
Від поїздок страждають як гірські місцевості, що знаходяться за межами парків та заповідників, так і території Карпатського біосферного заповідника (у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Берегівського районів Закарпатської області), і Карпатського національного природного парку (Верховинський та Надвірнянський райони Івано-Франківська область), безпеку яких нібито гарантовано.
На порушення екологічного законодавства може реагувати поліція. Або Державна екологічна інспекція, яка, однак проявила себе як не мобільна, недієва – її представники не можуть одразу приїхати на місце і скласти протокол, та й ефективно запобігти проведенню заходів. Зокрема, торік ДЕК у Львівській області у відповідь на анонсовані польськими турагентством “експедиції”, тільки надіслала національним паркам листи-повідомлення про необхідність посилення контролю.
Ймовірність того, що безвідповідального туриста на джипі спіткають проблеми з законом, є доволі низькою. Покладатися доводиться на старий добрий суспільний осуд.
“Має бути суспільний осуд. Коли хочеш зробити зауваження, відчуваєш ризики для свого життя, бо чоловіки на тих джипах одразу посилають. Тому я знімаю відео і показую цих “героїв” в мережі”, – каже Христина Жук.
Переконує: такий метод боротьби зі шкідливим туризмом, працює. Коли фото та відео з порушниками активно поширюються, зрештою їх бачать або самі “герої”, або їхні друзі та знайомі.
“Осуд та суспільний тиск це наразі єдине, що в мене працює. Вони або видаляють свої відео з поїздками, або перепрошують, або закривають свої сторінки”, – додає борчиня з джипінгом.
Чому Україна стала привабливою для закордонних джиперів
В більшості цивілізованих країн джипінг заборонений. До прикладу, в США національними парками, яких тут майже чотири сотні, опікується відповідна Служба національних парків. Вона декларує своєю метою “зберігати ці незамінні скарби таким чином, щоб зберегти їхні пейзажі, довкілля та історію, якими пишаються американці”.
Ті, кому дуже треба, можуть стати в чергу та отримати дозвіл Служби національних парків на поїздку на чотириколісному транспорті – суворо на визначених дорогах. Крім дозволу, потрібно сплатити відповідний внесок і мати страховий поліс. За порушення правил офроуду передбачені штрафи до $5 000 або позбавлення волі на термін до 6 місяців.
Показово і те, що вже майже сто років діє проєкт “Аппалачська стежка”. Її маршрут (завдовжки аж 3500 кілометрів) прокладений гірськими хребтами Аппалачі. Головний принцип цього туристичного маршруту – не залишати після себе нічого крім своїх слідів, зберегти природу в первозданному вигляді і показати її такою, якою вона була до приходу людей. Тут просто немає місця для речей як джипінг.
В ЄС привабливі для джиперів місцини переважно знаходяться на території національних парків, які захищені від офроуду. Джипінг за наявності дозволу можливий на дуже обмежених територіях площею понад гектар і більше із відсутністю річок. Орендатори чи власник цієї території зобов’язаний ліквідовувати наслідки їзди, розрівнювати землю трактором.
Цікаво, що на тематичних ресурсах любителів їзди бездоріжжям можна знайти поради, як: “Проїхатися бездоріжжям у Європі може бути трохи складно. У таких країнах, як Німеччина та Австрія, дуже суворо ставляться до мотоциклів для бездоріжжя, тоді як країни Східної та Південної Європи зазвичай ставляться до цього набагато спокійніше”.
Утім чимало джиперів не ризикують порушувати законодавство ЄС і не переймаються пошуком тих самих місцин в межах блоку. Та й переплачувати за свою розвагу не хочуть. Тож виїжджають в українські Карпати. Тут і місцеві мешканці давно навчилися заробляти на цьому, і чимало закордонних туроператорів це пропонують.
Показову історію в соцмережах торік розповів львів’янин Тарас Чаус, який побував на озері на північних схилах масиву Свидовець: “Чехи виїхали на озеро Ворожеска. Коли хотіли поговорити й спитати, що вони роблять, то удавали, що нічого не розуміють… Їхали по всіх насадженнях, то був треш”.
Інколи туристи примудряються дати відсіч закордонним любителям покататися в горах. До прикладу, торік в Карпатах група туристів завадила полякам на квадроциклах заїхати на гору Петрос. На відео з місця події агресивні іноземці виправдовуються, пояснюючи, що таку послугу їм запропонували місцеві, тому вони не розуміють чому їхати на Петрос заборонено.
Що можна зробити?
Законодавство щодо використання транспортних засобів на гірських шляхах України вкрай недосконале, а наслідки – як для природи, так і для самих мандрівників на автівках – передусім негативні.
Проблема не зникла під час війни – тож навіть зараз на часі докладати зусиль для того, щоб змінити ситуацію.
Христина Жук акцентує: “Я бачу, що проблема під час війни не зникла. Коли я бачу цих джиперів, які катаються на бляхах по горах, територіями заповідників, порушуючи закон… Це просто плювати в очі владі й тим, хто віддає своє життя за Україну”.
Вона закликає починати з себе і не користуватися послугами “джип-сафарі”, та й не соромитись сказати знайомим, які їдуть в гори джипом, що вони роблять неправильно.
“Джипінг – це те, що залежить від нас. Люди самі мають попит, мають бажання, думають, це круто. Блогери рекламують ці тури. Ми можемо хоча б сформувати негативну думку про це в суспільстві. Петиція, мітинги на її підтримку – це дозволено у містах, де немає активних бойових дій”, – впевнена активістка.
Вплинути на ситуацію можна, зокрема, підтримавши петиції на сайті президента з вимогою законодавчого врегулювання ситуації, або ж з пропозицією забирати у джиперів-порушників автівки.
Telegram 
