Маланка в Осичках: свято, про яке ви не здогадувалися

Третій рік поспіль наша редакція досліджує традиційне свято Маланки. По правді кажучи, ми вже були впевнені, що ця традиція збереглася лише в декількох селах Чернівецької області. Яким же було наше здивування, коли виявилось, що з не меншим розмахом Маланку святкують всього в 300 км від Києва — в селі Осички Одеської області.

В основі більшості традиційних українських свят переплелися обрядові дійства та вірування давніх людей із християнськими святами. Самі обряди давно втратили магічне таїнство, деякі безповоротно забуті, але до наших днів дійшла одна з головних і важливих цілей свята – емоційна розрядка. У давні часи люди тяжко працювали цілий рік, тому період, коли не потрібно засівати чи орати поле, насичений святами – всім потрібен відпочинок. А найкращий спосіб відпочити – отримати яскраві позитивні емоції. Саме це давала Маланка нашим пращурам, саме це є стрижнем традиції й зараз.

Зміна зовнішності учасників новорічних свят порушує встановлені в повсякденному побуті поняття “допустимого” і “непристойного”.

Сховавшись за масками та костюмами, учасники Маланки часто поводяться розв’язно: перевтілення дає відчуття нереальності того, що відбувається. Це своєрідний спосіб розслабитися, відчути себе поза контекстом буденності та відірватися від душі всім селом перед іще цілим місяцем зими.

Незабуті традиції Осичок

У невеликому селі Одеської області збереглися свої унікальні традиції святкування Маланки. Тут немає ані ведмедів, ані циган. У центрі подій — Маланка, козаки та представники потойбіччя та померлих пердків — “дідки”.

Роль Маланки виконує маленький хлопчик років п’яти-шести, якого вбирають у традиційний жіночий костюм, характерний для цього регіону. На сучасний лад костюм прикрашають стразами, намистом і новорічним дощиком, щоб Маланка виглядала святково. Обов’язково підводять брови та малюють рум’янець.

Маланку супроводжує козак — переодягнений у форму старого зразка підліток із намальованими вусиками та бровами для більшої театральності. Ще один традиційний персонаж Маланки в Осичках — “дідки”, які символізують померлих пращурів, яких прийнято вшановувати в Щедрий вечір.

Підготовка до Маланки починається за місяць до свята: у селі вибирають, хто буде Маланкою, козаками, дідками, і готують костюми та маски.

Учасники діляться на дві групи перебраних, які 14 січня починають обхід села з двох кутів — Кемпа та Бондарівка.

Дійство та Ритуал

Козак та Маланка засівають у будинку господаря, тоді як під вікнами імпровізований хор із місцевих чоловіків голосно співає обрядові пісні. За виконанням уважно спостерігають дідки та шмагають батогами кожного, хто намагається ухилитися від цього обов’язку. Удари батога супроводжуються лайкою і нецензурними виразами — учасники дійства вже досить “нащедрувалися” у попередніх хатах, адже свято все-таки!

Поки Маланка щедрує, інші дідки за допомогою колоди на дорозі встановлюють умовну межу між людським і потойбічним світами. Глядачі перебувають по один бік, дідки — по інший. Заходити за межу не можна. За цим уважно стежать представники потойбічних сил, проте майже постійно стаються театралізовані сутички між людьми та дідками — це невід’ємна частина ритуалу. А ще, побігавши від дідків, можна добряче зігрітися в січневий мороз.

У міру просування процесії з маланкарями межа постійно просувається все ближче до центру села.

Кульмінація свята

Галас дідків та співи привертають увагу місцевих жителів, які поступово збираються в центрі села біля імпровізованої сцени на возі. Трохи осторонь жінки варять юшку — традиційне безкоштовне святкове частування для всіх охочих. До дійства долучаються й гості із сусідніх сіл та туристи.

Кульмінація свята — зустріч двох Маланок у центрі села. Під передзвін козаки урочисто підводять маленьких Маланок одна до одної на знак примирення. До цього часу збирається вже чимало людей: вони фотографуються з учасниками, випивають і пританцьовують. Свято закінчується спільним частуванням юшкою, розпиванням спиртних напоїв, піснями та танцями.

Дідки-бешкетники

У центрі уваги — кошлаті чудовиська з горбами та пір’ям на голові. Це прообрази злих духів — дідів або дідків. Костюми дідків складаються зі шкір тварин, соломи, пір’я та окремих елементів зі шкіри і дерева. У кожного дідка при собі є топірець або нагайка та обов’язково невелика сумка — для пшона або грошей.

Уособлюючи злих, потойбічних духів, дідки поводяться розв’язно, чіпляються до односельців, вдаються до дрібних витівок. Старожили згадують, що раніше дідки пустували навіть серйозніше: могли заради веселощів винести всі меблі та начиння з дому господаря або прив’язати на даху будинку живу козу.

У наші дні пустощі зводяться до вимагання грошей за фото або проїзд у село і залякування перехожих. В особливих випадках можна неабияк отримати нагайкою від дідків, але місцевих хлопців це мало лякає, і вони час від часу намагаються спровокувати “злих духів”.

Раніше різні гуляння та обряди за участю дідків проходили аж до Водохреща: наприкінці дідки пірнали в ополонку разом з усіма — це символізувало перемогу добра над злом. Темний дух ніби очищався і відходив у свій світ до наступного року.

Все, що вам вже пора знати про Маланку

Свято Преподобної Меланії знаменує кінець року. Раніше в цей день відзначався Новий рік; після переходу на григоріанський календар свято змістилося на 13–14 січня і збіглося зі святом Василя.

Найімовірніше, прообразом Маланки й Василя є Макоша і Велес із пантеону язичницьких богів. Звідси й велика кількість нетипових для християнства обрядів.

Дійові особи: Маланка (переодягнений хлопчик), Василь, дід, ведмідь, циган, цар-місяць та інші. Це свято символізує новоліття, зв’язок чоловічого і жіночого начала, початок нового життя. У цей день заведено здійснювати різні обряди, покликані збільшити родючість і забезпечити врожай у новому році: засівати злаковими, співати спеціальні пісні.

У день нового року зустрічаються злі та добрі духи. Символами добрих є персонажі без маски — Маланка, Василь, козаки; злих — дід, ведмідь, циган та інші. Поява на святі символів потойбічного життя у вигляді померлих родичів, чортів і духів була запорукою успішного продовження життя в новому році. Обхід дворів групою ряджених зазвичай відбувається з настанням сутінків — саме в цей час на землю сходять злі духи.

Як потрапити на Маланку в Осички

Осички знаходяться в Одеській області (не переплутайте з іще трьома однойменними селами), поблизу селища Саврань.

Найлегше доїхати до села автомобілем ~ 3-3,5 години з Києва та близько 2,5 годин з Одеси.

Початок свята – 14 січня, приблизно о 13:00

Завершення — до настання темряви, приблизно о 16:00

При собі краще мати дрібні гроші для ряджених , чай і бутерброди — кафе і барів в селі немає.

В Саврані є кілька готелів, де за потреби можна зупинитися на ночівлю.

Фото: Марія Леоненко