Викрадені шедеври Херсонського художнього музею

Восени 2022 року з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка російські окупанти вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва. Відверте й цинічне розграбування вони назвали «евакуацією»… Але є ще й друга сторона питання, яка стосується відсутності дій з боку державних органів влади, скажімо, відповідного міністерства, які б мали завчасно заопікуватись евакуацією музею з таким великим фондом, зважаючи на місце й місто його розташування. Низка цих подій призвела до справжньої катастрофи, бо за кожним експонатом стоїть історія мистецтва, самої Херсонщини та України. 

Ми обрали кілька викрадених з музею об’єктів, щоб розповісти про суть втрати, яка стоїть за сухою статистикою цифр. 


Пітер Лелі «Дама з собачкою» (XVII ст.)

викрадені картини з херсонського музею Пітер Лелі «Дама з собачкою» (XVII ст.)

«Даму з собачкою» в Херсонському художньому музеї називають однією з перлин колекції. Робота належить пензлю одного з провідних англійських портретистів XVII століття Пітеру Лелі (ім’я при народженні Пітер ван дер Фас). Надихнувшись парадними портретами ван Дейка, він здобув популярність як продовжувач традицій фламандського бароко, яке було дуже популярним у Британії. Але це стосувалось саме портретів, а не пейзажів чи історичного живопису. 

«Дама з собачкою» є свідченням життя англійської аристократії епохи XVII століття з її атмосферою витонченості й свободи. Відкриті плечі, глибоке декольте, соковиті губи і яскраві прикраси – все це передає чуттєвість, шик і шарм. Точний до деталей, Пітер Лелі доводить модель до найвищого модного стандарту тих років. 


Август фон Байєр «В обителі настоятеля» (друга половина XIX ст.)

окупанти пограбували херсонський художній музей Август фон Байєр «В обителі настоятеля» (друга половина XIX ст.) картина

Німецький художник Август фон Байєр поєднав у своїй творчості широкі знання з мистецтва проєктування будівель та любов до живопису. З цього утворився його унікальний стиль, а роботи, виконані в ньому, охрестили «романтичними архітектурними картинами». Переважна більшість творчого доробку фон Байєра зберігається в музеях Європи. Єдине його полотно в Україні – «В обителі настоятеля» – перебувало у колекції Херсонського художнього музею. 

Отже, Август фон Байєр в ультраромантичному стилі зображував будівлі та інтер’єри. «В обителі настоятеля» художник зобразив загадкову сцену, в центрі якої – чернець, окутаний світлом. У темному куті кімнати – настоятель. Розгортається емоційна сцена, характер якої залишається для глядача загадкою. Гра світла, продумані до дрібниць деталі інтер’єру, рухи та пози персонажів – все це заворожує й підтверджує майстерність художника. 


Іван Айвазовський «Буря вщухає» (1870-ті рр.)

викрадені картини з херсонського художнього музею Іван Айвазовський «Буря вщухає» (1870-ті рр.)

За 63 роки активної творчості український художник-мариніст Іван Айвазовський створив майже 6000 картин. Він мав майстерню у Феодосії, яку разом з багатьма роботами заповів місту, так з’явилась Картинна галерея імені І. К. Айвазовського, колекція мариністики якої нараховує понад 10 тисяч експонатів. На жаль, всі мистецькі скарби цього музейного комплексу перебувають на анексованій Росією території Криму. 2016 року російські окупанти вивезли з галереї 38 картин Айвазовського. 

«Буря вщухає» демонструє авторський метод художника, який ґрунтувався на кольорово-лінійній побудові картини. Тут колір, тіні створюють певну емоцію, образну цілісність, яка має передати особливе світло марин Айвазовського, що є символом вічності.   


Михайло Врубель «Скульптурні сюїти» (1890-ті рр.)

що вкрали з херсоньського художнього музею Михайло Врубель «Скульптурні сюїти» (1890-ті рр.)

Життя і творчість Михайла Врубеля, російського художника-символіста польського походження, було тісно пов’язане з Україною, адже він навчався в Одесі, жив і працював у Харкові та Києві. Його геніальний олійний живопис й нині можна побачити у столичній Кирилівській церкві. 

Врубеля у Херсонському художньому музеї називають одним з «найбільший із «вигадників» кінця ХІХ – початку XX століть». До його колекції входила низка майолікових скульптур, на  створення яких митця надихнув поетичний світ билин і казок. Садко-гусляр, Купава, Лель, Волхова виконані у техніці, яка була новою для Врубеля, але й тут він зміг за допомогою гри кольорів і полив передати свій неповторний романтичний врубелівський стиль. 


Микола Пимоненко «Великодня заутреня» (1910 р.)

викрадені картини з художнього музею херсона Микола Пимоненко «Великодня заутреня» (1910 р.)

Микола Пимоненко – видатний український художник, який у своїх творах увічнив культуру та звичаї своєї батьківщини. Одна з його картин 1907 року отримала золоту медаль Салону де Парі Товариства французьких художників, увійшла до колекції Лувру й свого часу вразила іншого українського генія – Казимира Малевича. 

Що ж до картини «Великодня заутреня», то ця робота Пимоненка є пізньою версією його «Ранку Христового Воскресіння» 1891 року, яка викликала фурор й підтвердила непересічний талант художника, який був дуже уважним до деталей, мав особливу мову символів. 


Олексій Шовкуненко «Півонії та ромашки» (1950 р.)

що вкрали окупанти в херсонському музеї Олексій Шовкуненко «Півонії та ромашки» (1950 р.)

Олексій Шовкуненко – видатний живописець, ім’я якого носить Херсонський художній музей. Його вважають засновником українського індустріального пейзажу. На різних етапах життя Олексій Шовкуненко захоплювався олійним живописом, аквареллю. Його роботи, створені під час Другої світової війни, фіксували епоху у портретах видатних особистостей: Павла Тичини, Володимира Заболотного, Олександра Палладіна, Олександра Богомольця та ін.  

Та крім цього Шовкуненко був і майстром натюрморту. Як і у всьому своєму живописі, в цьому жанрі художник розповідав про багатство барв світу, про свою палку любов до мальовничої природи України, яка змалку формувала його мистецькі нахили, живила творчість.

«Півонії та ромашки» – робота, в якій Олексій Шовкуненко водночас зображує природу, що увійшла у людську домівку, але й розвиває традиції з творчістю російського художника Костянтина Коровіна, під певним впливом якого перебував. «Півонії та ромашки» – майстерна, витончена робота, тепле світло якої струменить навіть крізь екрани ґаджетів.  


Дякуємо за сприяння у підготовці матеріалу колективу Херсонського обласного музею ім. О. Шовкуненка. 

Фото обкладинки: Суспільне Херсон




Стань нашим патроном – підтримай створення цікавого та корисного контенту.
Для наших патронів ми підготували закритий контент: секретні локації для мандрівок Україною, лайфхаки та добірки