Маяки Миколаївщини та Херсонщини: готовий маршрут

Що ти знаєш про Південь України окрім Одеси, Затоки та Залізного Порта? Маршрут вздовж Дніпро-Бузького лиману, який ми нещодавно подолали разом з Becherovka, порадує нестандартними локаціями та новими відкриттями!

А ти знав, що Дніпро-Бузький лиман вважається одним з найскладніших для судноплавства у світі? Навіть невелике судно просто так не може підійти з боку Чорного моря до портів Миколаєва і Херсона, адже Дніпро-Бузький лиман не дуже глибокий. Саме тому для забезпечення судноплавства тут проклали Бузько – Дніпровсько – Лиманський канал. Він має звивисту форму і розділений на прямі ділянки – коліна. Від Миколаївського морпорту до Чорного моря таких колін 12 штук. А маяки є важливою частиною системи гідрографічних об’єктів, які допомагають морякам долати лиман.

Цей маршрут пролягає вздовж найгарніших маяків України. Поїхали!

Миколаїв – місто на хвилі

Миколаїв – то не дуже розбещене увагою туристів місто на хвилі. І дарма, адже воно стоїть одночасно на берегах Південного Бугу, Інгулу та Дніпро-Бузького лиману.

Цікавий факт: протягом 18 років Миколаєвом і Чорноморським флотом керував першовідкривач Антарктиди адмірал Михайло Лазарєв. Абсолютно всі авіаносці СРСР побудовані саме в Миколаєві.

Хоча від кораблебудівного минулого в місті майже нічого не залишилось, все ж пропоную розпочати знайомство з містом з нової набережної – 8й причал. Ранок з видом на річку та, якщо пощастить, регатою – ідеальний ранок!

Крім цього в місті рекомендую відвідати хоча б одну з локацій:

• Музей суднобудування і флоту
• Краєзнавчий музей
• Каботажна гавань
• Миколаївська астрономічна обсерваторія
• Соборна площа

До речі, саме з Каботажної гавані відправляються ракети на Кінбурнську косу, але це тема для окремої подорожі.

Маяки в місті: Сіверсови маяки

Маяки – візитівка Миколаївщини. Не дивно, що кілька маяків стоїть прямо в місті й доїхати до них можна міським транспортом. Їх неповторна архітектура зафіксована в Реєстрі Ллойда (міжнародна судноплавна класифікаційна організація), а розташування позначено на всіх лоціях. Тому кожен капітан корабля, який вперше зайшов в Миколаївські води, ще не знає, як виглядають місцеві береги, але наперед заочно знайомий з нашими маяками.

В районі Широкої Балки розташована маячна система, що складається з двох маяків – Сіверсового переднього і Сіверсового заднього. Вони забезпечують прохід суден по 11 і 12 колінам Бузько-Дніпровського каналу. Відстань між маяками – 2778 метрів. Вони і стануть наступними точками нашого маршруту.

Обидва маяки були встановлені в 1866 році на Сіверсовій косі. Це були звичайні дерев’яні вежі, які мали форму усіченої піраміди з ліхтарями. Побачити ці маяки досить просто. До Переднього з Богоявленського проспекту веде вулиця Менделєєва, пройшовши по якій і оминувши невеликий сосновий лісок, можна вийти прямо до об’єкту. А Задній маяк взагалі розташований прямо серед житлових будинків в Широкій Балці і навіть має адресу – вул. Маячна 2.

Маяк Сіверсів Задній закритий об’єкт, тому помилуватися ним можна лише через огорожу. Маяк невеличкий, всього 10 метрів від основи, а дальність вогню 16 миль!

Маяк Сіверсів Передній розташований в мальовничому місці біля річки, неподалік від соснового лісу. Тут можна гарно провести час і навіть влаштувати пікнік. Висота цього маяка 18 метрів, проте дальність вогню 15 миль.

Якщо раніше всі маяки України були стратегічними (а інколи і військовими) об’єктами, то сьогодні 4 з них відкрили для туристів! З 2019 року Сіверсів передній маяк офіційно відкритий для відвідувачів, але домовлятися про екскурсію треба заздалегідь.

Якщо ти плануєш піднятися на Сіверсів Передній маяк, варто пам’ятати, що це все ж таки режимний об’єкт, тому є чіткі правила відвідування від Держгідрографії.

Плануючи свою подорож, важливо пам’ятати:

• маяки відкриті з травня по жовтень;
• Сіверсів маяк приймає по четвергам і суботам з 11:00-14:00;
• свій візит треба попередньо узгодити з доглядачем (номер телефону є в інструкції від Держгідрографії).

Маяк Руський задній – маяк з капелюшком

Наступна точка нашого маршруту – Руський маяк. Маяк встановлено в 1862 році на лівому березі річки Південний Буг на південній стороні Руської коси. Таку назву коса отримала, бо розташована «на руській стороні» Бузького лиману. Між Руською та Волоськими косами існувала переправа, і до них йшли дороги: від лівого берега в бік Росії, а по правому березі – в сторону Валахії.

Цей маяк вже доволі високий – 32 метри заввишки! Дальність вогню – 15 миль.

Свій вогонь маяк вперше запалив 23 квітня 1863. Відтоді він загасав тільки тоді, коли весь простір навколо покривався суцільним льодом, і судноплавство в районі Руської коси припинялося.

Цікавий факт: Рятуючись після полтавської катастрофи, разом зі шведським королем Карлом XII cюди відступали козаки на чолі з гетьманом Мазепою. Їхня мета – переправитися на інший берег Бугу на Волоську косу і досягти Туреччини. Їх переслідували російські війська під командуванням Волконського, відбувся бій. Не всім вдалося вціліти в тому бою, але… тут з Руської коси на Волоську переправився Карл XII с залишком війська, гетьман І.Мазепа, кошовий отаман Кость Гордієнко (пам’ятник якому стоїть на Кам’янській Січі) з козаками та Пилип Орлик, майбутній автор першої конституції України.

Початкове світло оптичного обладнання маяка не задовольняло вимогам моряків: вогонь був слабким, спостерігалося його велике розсіювання. Але лише після випадку посадки на мілину біля Руської коси пароплава «Мітрідат» на маяку був встановлений новий восьмигранний ліхтар з потужним діоптричним апаратом. Тоді ж білий колір вогню і був змінений на червоний.

Шлам МГЗ

Околиці Миколаєва – рай для любителів індустріального туризму. Поряд з Руським маяком знаходиться Миколаївський глиноземний завод – одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії. В околицях заводу розташувалось кілька сховищ для відходів переробки бокситів і виробництва глинозему – червоного шламу. Ці відходи цікавлять як еко-активістів, так і мисливців за марсіанськими кадрами з дрону.

На полях зі шламом працює унікальний для України агрегат – шнекохід. Шнекороторний всюдихід (шнекохід) – це дуже своєрідна машина. Вона не може їхати по твердій поверхні, зате може по болоті, каші, воді, снігу, немає такої структури, по якій не продеруться шнеки.

На заводі працює 2 шнекоходи, які були виготовлені в Австралії за спеціальним замовленням Миколаївського глиноземного.

На Руській косі розташовані радянські бази відпочинку. Ти будеш здивований, але вони досі здаються, хоча пісок на березі інколи червоний від шламу.

А ще Руська коса доволі малолюдне місце, саме тому її облюбували птахи всіх видів і калібрів.

Маяк Хаблівський задній

Задні маяки у всіх парах найвищі, тому найцікавіші. «Маяк в полі» знаходиться при дорозі між Олександрівкою і Лупарево, на кордоні Миколаївської та Херсонської областей. Свою назву Хабловского маяк отримав від назви хутора Хаблова. Хаблівський маяк був побудований ще в 1866 році. Однак, нинішній маяк датується 1952 роком. Попередня будівля була знищена під час війни (хороший орієнтир для артилерії).

Маяк Хаблівский Задній за своєю будовою ідентичний середньому, лише вежа чорна, а смуга на ньому білого кольору. Світить, як і інші, в напрямку створу в темний час доби, при поганій видимості вмикається вдень. Висота башти від основи – 24 м, а висота вогню від рівня моря – 58 м. Маяк забеспечує дальність видимості вогню – 20 миль (32 км) !

Зверху на маяку є напис: «Подарунок ХІХ з’їзду ВКП (б)». Він унікальний, так як це був останній сталінський з’їзд, на якому ВКП (б) була перейменована в КПРС. Наступний ХХ з’їзд був уже з іншої епохи і пройшов під гаслами розвінчання культу особи Сталіна.

Але найцікавіше в маяку – його “пісня”. У вітряну погоду виразно чутні важкі, низькі звуки чимось інфернально нагадують розспіви тибетських буддистів

Олександрівка

Олександрівка то невелике селище, що загубилось десь посеред нещадного південного бездоріжжя. Але дарма туристи обходять його стороною, адже саме тут можна знайти Ольвійську хору – античне городище Скелька, яке стоїть на кручах Олександрівського заказника.

Дослідники не знають якою була антична назва городища, вона загубилась в просторах часу. А Скелька – то назва урочища. Городище входило до оборонної системи Ольвійської держави. Колись тут була фортеця, яка контролювала водні і сухопутні шляхи. Городище розділене яром на дві частини. Одна з них служила акрополем, друга призначалася для житлової забудови. З двох сторін Скелька обмежена глибокими балками.

В Олександрівці раджу завітати до Skelka Tour, де можна замовити екскурсію, покататися на байдарках та залишитися на ночівлю в кемпінгу. До речі, саме тут можна спробувати на смак зимовий каякінг по Дніпровському лимані та подивитися на засніжені Станіславські кручі.

Станіслав

Станіслав – невеличке селище в Херсонській області на березі Дніпро-Бузького лиману. Кажуть, що Херсонщина омивається п’ятьма морями: Чорне, Азовське, Гниле (Сиваш), Каховське (водосховище) та Степове. Так от, Степове море біля Станіслава пахне й хвилюється неймовірно. Останнім часом це доволі популярна туристична локація, адже саме тут знаходяться “місця щасливих людей”, оспівані Кузьмою. У Станіславі є ще чимало цікавих локацій, які туристи часто оминають. Й дарма!

Херсонські гори – туристична назва круч на березі лиману. Вони не є унікальними, все узбережжя Чорного моря вкрита подібними утвореннями, а в Одеській області є неймовірні Роксолани. Але саме херсонці змогли зробити з цих круч справжню туристичну локацію, до якої їдуть з усієї України. Окрім краєвидів тут ще модна спробувати польоти на параплані й подивитися на кручі з висоти пташиного польоту. Можна замовити в компаніях Flykherson або airtrike.

Справжня перлина Станіслава – це балка Байдиха, по якій навіть можна з’їхати до моря на авто – така вона величезна!

Цікавий факт: Ви чули щось про “Товариша з Херсона”? Це символ міста, вітрильник Gorch Fock I, що був збудований у 1933 році в Гамбурзі, на верфі Blohm+Vos. Барк ходив під прапором чотирьох країн, в тому числі підіймав майже 12 років Український прапор. Порт приписки – Херсон рахувався за барком 52 роки, а назва “Товариш” – 54 роки. В 70-80 ті роки, коли Станіславські кручі ще не знали туристів, серед працівників мореходки стало популярним мати дачі в Станіславі. Так ось, коли виходив Товариш із Херсона, всі збиралися на горах та проводжали вітрильник з лиману.

Одна із доволі цікавих й маловідомих місцин в Станіславі – печера. Насправді таких печер доволі багато і вони постійно утворюються або зникають на крихких берегах Херсонських круч. Ця печера відмічена на google.maps, вона доволі велика й вартує того, щоб її відвідати.

Ще одна цікава локація Станіслава – ферма Лиманська коза. Назва говорить сама за себе – тут розводять кіз та варять сир, яким і будуть тебе частувати! Раджу приїздити на ферму на початку літа, коли народжуються маленькі козенята. І бронювати дегустацію заздалегідь.

Дуже вразило і порадувало відношення господарів до своїх кізочок. Тваринки гарно доглянуті та живуть в любові. Через те зовсім не бояться людей, дуже соціальні та подарують тобі купу позитивних емоцій! У кізок навіть є імена: Ласка, Герміона, Селфі (з цією можна зробити купу милих фото в інстаграм), Герда, Аза, Марта і тд.

Частувати будуть козячими сирами власного виробництва: рікота, адигейський, бринза, качотта, фета, шевр, халумі і тд. На дегустацію треба записуватися заздалегідь за номером 0508290931.

Херсон

Часто туристи недооцінюють це місто і поспішають швиденько домчати до морів. Але я дуже раджу вам зупинитись в Херсоні хоча б на 2 дні та повною мірою оцінити його колорит. Ось кілька ідей чим зайнятися в Херсоні:

• Прогулятися по вул. Суворова, заглядати в під’їзди, милуватися арками та графіті. Можна взяти круту театралізовану екскурсію Херсонські дворики та побачити закриті під’їзди і навіть завітати в гості до колоритних місцевих мешканців.
• Гуляти з дитиною в Шевченківському парку, зазирнути в Потьомкінський сквер та парк Слави.
• Зануритись в атмосферу руїн барів Будапешта разом з UrbanSAD в Херсоні.
• Зайти в Катерининський Собор, прогулятись біля залишків Херсонської фортеці, арсеналу (одна з найстаріших будівель міста).
• Прогулятись по проспекту Ушакова, там багато старих цікавих будівель.
• Завітати в Краєзнавчий музей та побачити скелет кита!

Олешки

Тут висаджений найбільший у світі штучний ліс. А посеред лісу – єдина у Європі напівпустеля Олешківські піски. Поряд з пустелею знаходяться річкові лабіринти – дніпровські плавні, серед яких мешканці Херсона та Олешків люблять влаштовувати пікніки. Ще є сім дивовижних озер з водою, насиченою цілющим йодом.

Так-так, це все ще околиці невеликого містечка Олешки. Історики вважають, що саме тут народився великий полководець і державний діяч стародавнього світу грізний володар гунів Аттіла. Ух!

Аджигольський маяк

Задній Станіслав-Аджигольський маяк – найвищий та, на нашу думку, найгарніший в Україні. Вишенька на торті маячного маршруту. Знаходиться поблизу села Рибальче Голопристанського району Херсонської області на відстані 1.5 км від берега.

Неймовірна ажурна конструкція посеред лиману. Гіперболоїд, побудований за проєктом архітектора та винахідника Шухова в 1911 році. Якби Ейфелева вежа була побудована за проєктом цього інженера, то важила б втричі менше, уявляєш?

Щоб дістатись до маяка, потрібен човен. Є два варіанти – взяти екскурсію в комплексі “Забарино” або скористатись послугами @adziogol_lighthouse. Далі втомлений мандрівник може відпочити в комплексі “Забарино”, де баня, басейн, ресторан – все, з чим ми асоціюємо комфортний відпочинок.

Сподіваюсь, тобі сподобався мій маршрут маяками лівого берега Дніпро-Бузького лиману. Якщо в мене вийшло закохати тебе в романтику морів та індустріального туризму, зверни увагу і на правий берег – там є багато цікавезних місцин та неймовірних пейзажів.

Для зручності ми нанесли усі локації на Google Maps. Збережи собі карту перед поїздкою.

Цей матеріал створено за підтримки бренду Becherovka

Що це означає?