Кожне місто має свою історію, протягом якої багато природних і техногенних катастроф не раз змінювали його початкове планування та вигляд. Деякі міста розвивалася в результаті політичних суперечок, релігійних поділів або класових розколів. В інших більш змішаний підхід до забудови дозволив створити унікальну мультикультурну атмосферу. І хоча розвиток міст, як правило, відбувається повільно, іноді міста зазнають різких і негайних змін у міській структурі – у результаті стихійного лиха, військового конфлікту чи промислової катастрофи.
Те, що станеться далі – якщо що – може розповісти багато про не лише місто, а й місцеву культуру. Чи міста відновлюються такими, якими вони були? Або вони використовують катастрофу як можливість заново винайти себе? Нижче ми згадали кілька міст, які зазнали майже тотальної руйнації та врешті постали з попелу.
1. Берлін
Німеччина брала участь і пережила кілька воєн протягом багатьох років, що робить її одним з найпомітніших учасників обох світових воєн. Під час Другої світової війни американські ВПС бомбардували німецьке місто і знищили більш ніж половину його будівель. Після завершення війни на одного жителя Берліну припадало 30 м³ сміття та уламків. Для розчищення було призвано 60 тисяч жінок у віці від 16 до 65 років, які працювали фактично за їжу, отримуючи за роботу продуктові картки та трохи грошей. Відновлення столиці затягнулося до 1980-х років та проходило в кілька етапів. Через поділ міста архітектура відбудованого Берліну помітно відрізняється: в Західній частині переважає сучасний стиль, тоді як Східна, яку окупувала радянська влада, одноманітно забудована в основному аналогами хрущівок, панельними будинками та будівлями в монументальному стилі, що був частиною радянської пропаганди.
Відома будівля Рейхстагу в Берліні стала жертвою війни й довго залишилася в руїнах. Будівля Рейхстагу, яка є будівлею німецького парламенту, була відремонтована сером Норманом Фостером, якому вдалося зберегти оригінальний архітектурний стиль будівлі, але й додати сучасний великий скляний купол на дах. Зараз Берлін є одним із найвідвідуваніших міст Німеччини, де розміщені численні підприємства та пам’ятки. Відновлювальні роботи в місті тривають й по цей день.
2. Дрезден
Ще одним німецьким ветераном Другої світової війни є місто Дрезден. Протягом багатьох років воно було відоме як один із культурних центрів Німеччини з архітектурою в стилі бароко, садами та річкою Ельба. Під час війни американські війська підірвали місто, знищивши все в цьому районі. Усі історичні, культурні та соціальні будівлі були вщент зруйновані. Після закінчення Другої світової війни місто було відбудоване, але зі збереженням довоєнного архітектурного стилю.
Знакові будівлі, такі як Оперний театр і палац Цвінглер, були спроєктовані так, щоб зберегти довоєнний вигляд. Архітектурний вид деяких будівель, як-от Військово-історичного музею від студії Studio Libeskind, був розроблений так, щоб показати поєднання історичної та сучасної архітектури.
3. Варшава
Під час Другої світової війни 80% відсотків Варшави було знищено в кілька етапів. Руйнувань майже 10% міста польська столиця зазнала ще у 1939 році з початком Другої світової війни. В 1941-1943 роках частину міста було знищено під час радянських бомбардувань окупованої німцями території. Під час ліквідації варшавського гетто в 1943 р. було майже вщент було зруйновано північні райони міста, а в 1945 запеклі бої точилися в старому місті під час Варшавського повстання. Остаточної руйнації Варшава зазнала в 1945 році, коли німецька армія відступаючи грабувала та знищувала уцілілі будинки в місті.
Незадовго після закінчення війни було прийнято рішення про відновлення міста, хоча розглядалися й варіанти перенесення столиці в менш постраждалий Лодзь. Відбудові Варшави сприяло одразу кілька факторів: перший – бажання Сталіна отримати міжнародну підтримку на Ялтинській конференції; другий – містяни, що швидко почали повертатися в Варшаву й, не маючи іншого житла, намагатися самостійно реконструювати домівки. Саме другий фактор значною мірою вплинув на темпи відбудови міста, адже поляки з усієї країни не тільки добровільно брали участь в будівництві, але й збирали кошти на відбудову через спеціально створений фонд.
Було вирішено відновити історичну частину міста, а також, зважаючи на зростаючий потік людей у Варшаву, будувати нові райони. Світова спільнота оцінила реконструкцію старого центру міста та в 1980 році включила його в спиток світового спадку ЮНЕСКО.
4. Лісабон
Португальська столиця, на відміну від інших європейських міст, не була пошкоджена під час війни, проте зазнала значного знищення в наслідок потужного землетрусу в середні 18 ст., який супроводжувався цунамі. В наступні п’ять днів місто охопили потужні пожежі, що дуже швидко поширювалися, знищуючи у полум’ї будинки, бібліотеки, палаци та церкви. Тисячі містян стали жертвами цього природнього катаклізму, десятки тисяч втратили дах над головою.
Згодом почалося відновлення міста за підтримки тодішнього прем’єр-міністра Португалії. Нові будинки будувалися з урахуванням стійкості до майбутніх землетрусів, але зберегли класичний вигляд. Змін також зазнали й вулиці міста: було повністю переглянуто планування й для забудови використовували перпендикулярну сітку забудови. На згадку про відновлення міста на Площі Комерції спорудили величезну тріумфальну арку, що стала символом Лісабону.
5. Хіросіма
Одним з найбільш зруйнованих міст в наслідок війни стало японське місто Хіросіма. В1945 році США скинуло ядерну бомбу на центр міста, яка розірвалися на висоті 600 м й миттєво забрала життя сотень тисяч людей й майже зрівняло місто з землею. Тогочасні науковці пророкували, що наступні 70-75 років тут не ростиме навіть трава. Через кілька років руйнувань додав потужний циклон.
Проте люди почали повертатися в місто й вже в 1949 році було прийняте рішення з відновлення Хіросіми як міста миру. Почалася відбудова інфраструктури, житлових кварталів. Деякі будинки були трансформовані в музеї та меморіали, що розповідають про історію Хіросіми та Японії під час Другої Світової війни. На початку 1960-х років місто було майже відбудоване та розширене рахунком об’єднання з навколишніми населеними пунктами. Не зважаючи на песимістичні прогнози науковців, дерева та рослинність швидко почали відновлюватися в місті.
6. Бейрут
Ліванська столиця вважається одним з найдавніших міст світу. Вона неодноразово зазнавала руйнування внаслідок воєн та природніх катаклізмів ледь не з самого свого моменту заснування. Проте щоразу Бейрут знаходив шляхи та сили для відновлення, заслуживши звання “Духу Феніксу”. В кінці 20 століття, Бейрут значною мірою постраждав внаслідок громадянської війни, яка тривала останні п’ятдесят років. Місто, яке колись вважалось “Парижем Близького Сходу”, було вщент знищено в результаті бомбардувань.
Після 1990-х років місто знов воскресло, було відбудоване по усім сучасним канонам та зберегло чимало культурних пам’яток. Проте внаслідок нестабільної політичної ситуації в країні та єдиного бачення розбудови міста, Бейрут залишився без розвиненої транспортної системи та метро. Це вплинуло також і на планування міста: спальні і комерційні райони змішані між собою, та іноді навіть з індустріальними об’єктами. А саме місто поєднує в собі елементи західної, європейської і арабської архітектури.
7. Лондон
У 1666 році середньовічний Лондон був повністю охоплений полум’ям, яке зруйнувало практично всі будівлі в місті. При відбудові архітектори побачили Велику пожежу як можливість повністю перепланувати Лондон. Але жоден з п’яти запропонованих генеральних планів перетворити Лондон ледь не на другий Париж не був повністю реалізований, через брак коштів на помпезну забудову в стилі барокко.
Відбудова Лондона відбувалася фактично за старим плануванням вулиць, проте з суттєвим переглядом протипожежної безпеки: ширші вулиці, відкриті причали вздовж Темзи, менше будівель, що заважали доступу до річки, та головне – усі будинки зводилися з цегли та каменю, а не з деревини як раніше. Більшість визначних будівель, таких як собор Святого Павла, були відновлені в історичних місцях. Над відновленням міста працювали такі відомі архітектори, як Крістофер Рен, капітан Валентайн Найт і Річард Ньюкорт. На загадку про Велику пожежу за ініціативи короля було встановлено 70-метровий монумент. Лондон зараз – це справжня суміш шарів історичної та сучасної архітектури.