Перша зупинка вже за годину – дерев'яний вітряк голландського типу в селі Пустовіти, що за 100 км від Києва. Це не зовсім звичайний млин, який можна побачити в музеях народного побуту. Його збудував місцевий селянин Кузьма Дрига в 1902 році за власними кресленнями. Якщо вірити переказам місцевих, Дрига працював в Голландії мірошником, де й захопився ідеєю збудувати подібний вітряк в рідному селі. Селяни охоче допомогли ентузіасту, носили землю для насипу всім селом, а вечорами ущільнювали ґрунт, влаштовуючи на тому місці танці. Кажуть, що вітряк було видно за десять кілометрів, а помолоти борошно в Пустовітах з'їжджалися з усіх навколишніх сіл. В період радянської окупації сина вже покійного Кузьми Дриги розкулачили та відіслали на Урал, а вітряк, як куркульський символ, хотіли спалити. Але місцеві жителі захистили будівлю. Нещодавно вітряк відреставрували, він зберіг усі свої механізми та навіть може працювати. Чудова локація для кількох яскравих фото.

Як доїхати до Пустовітів з Києва

Автомобілем по трасі Н01.
Автобусом зі станції "Видубичі" в напрямку Корсунь-Шевченківського, Стеблева, Шполи, Сміли до Миронівки. Зі станції "Поділ" в напрямку Олександрівки до Пустовітів.
Електричкою до Миронівки, далі на таксі.

Знайти вітряк не складно, він позначений на Google картах.

Рухаємось далі: з Пустовітів до Корсунь-Шевченківського приблизно 40 хвилин їзди. Зауважте, що на під'їзді до міста дорога різко погіршується, а прямо на в'їзді чекатиме велика яма. Корсунь – невеличке місто, відоме з часів Ярослава Мудрого. З приставки до назви вже можна здогадатися, що це місце пов'язано з Тарасом Шевченком. Дійсно, він тут неодноразово бував, полюбляв прогулюватися парком та робити замальовки місцевості. Та найбільше Корсунь асоціюється з історичною битвою 14 лютого 1944 року та парком.

Парк розбитий на островах річки Рось, навколо колишнього палацу Лопухіних. Сам палац та парк почав будувати ще князь Станіслав Понятовський наприкінці 18 століття, а в 1799 році маєток придбав російський імператор Павло І та подарував міністру юстиції Павлу Лопухіну. Сам палац виглядає дуже автентично. Позаду будівлі можна знайти унікальне реліктове дерево – гінкго білоба.

Спустившись донизу, можна побачити ще одну цікаву будівлю – 200-річний двоповерховий дерев'яний будинок у швейцарському стилі. А як підніметесь на пагорб за будинком, вам відкриється вид на парк, палац і місто.

Рекомендуємо не обмежуватися основною частиною навколо палацу та обов'язково прогулятися в затінках парку на іншому березі. Саме там можна знайти джерело, кілька скель, каштан Тараса Шевченка та інші цікаві об'єкти.

Хоч у порівнянні з Софіївкою парк у Корсуні не дуже великий, але тут є на що подивитися: місточки, грот, скелі, мальовничі узбережжя Росі, два музеї, картинна галерея, виставка військової техніки часів Другої світової війни. На відвідування краще виділити щонайменше дві години, а якщо плануєте відвідати музеї – три. Біля виходу є невеличке кафе, де можна пообідати та відпочити.

Як доїхати до Корсунь-Шевченківського з Києва

Автомобілем по трасі Н01.
Автобусом зі станції "Видубичі" в напрямку Корсунь-Шевченківського, Сміли, Шполи, Стеблева.

Перед Стеблевом можна заїхати на дерев'яний підвісний місток через Рось – класне місце для insta-фото. Аутентика забезпечена. Місток знаходиться біля села Карашина, це приблизно 7 км та 10 хвилин їзди від Корсуня. Поряд є джерело з дуже смачною водою, тож обов'язково захопіть з собою пляшку.

Своєю історією Стеблів не поступається Корсуню. На його території виявлено поселення трипільської культури, збереглися також рештки двох поселень скіфського часу та поселення черняхівської культури. Пізніше це було козацьке місто: за легендою Стеблів отримав свою назву від прізвиська козака Стебла, який у XVI столітті заснував тут хутір.

Селище розташовано на мальовничих схилах річки Рось. Раніше гранітні скелі височіли на десятки метрів над водою, але після будівництва ГЕС у 1952 році значна частина гранітних схилів пішла під воду, втім гіршим краєвид від цього не став. Якщо ще залишились сили – можна відвідати садибу-музей Івана Нечуй-Левицького, того самого, що написав "Кайдашеву сім'ю".

Далі по дорозі від музею знаходиться Спасо-Преображенський жіночий монастир, від якого на інший бік річки перекинуто понтонний місток – ще одна локація для фото. До речі, влітку з цього містка місцеві діти пірнають у воду. За бажанням можна приєднатися до них.

Також вас неодмінно зацікавить гребля в Стеблеві. Тут облаштовано кілька оглядових майданчиків, з яких добре видно скелі вздовж річки. До речі, в цьому місці річище Росі було змінено: раніше вона огинала нинішню вулицю Коцюбинського. Тепер там долина з виходами породи – це частина Українського кристалічного щита.

Біля греблі можна знайти невеличкий водоспад – найвищий рівнинний водоспад Черкащини. До нього веде стежка з лівого берега, а щоб підібратися поближче, потрібно буде пройтися по камінню.

Як доїхати до Стеблева з Києва

Автомобілем по трасі Н01.
Автобусом зі станції "Видубичі" до Стеблева.

Маршрут дуже насичений. Якщо закласти на відвідування парку в Корсуні кілька годин, ще по пів години на огляд інших локацій та додати час на дорогу – це вже цілий день. Не поспішаючи можна проїхатися цими місцями за два дні. Щоб перепочити або зупинитися на ніч – здаємо локацію під кемпінг поблизу річки, буквально за Стеблевом. Питну воду краще набрати в колодязі в селі або придбати по дорозі, хмиз для вогнища можна назбирати в ліс. Берег Росі – ідеальне місце для наметового табору.

Ідеальний напій біля вогнища в компанії друзів – Becherovka. Простий рецепт для кемпінгу: 50 мл Becherovka поєднати зі 150 мл тоніку, додати скибку лимону або апельсину. Найкраще смакує охолодженим

Для зручності ми нанесли усі локації на Google Maps. Збережіть собі карту перед поїзкою.