Досвід: за чим їхати в Киргизстан

Киргизстан – не найпопулярніший серед українських мандрівників напрямок. Воно й не дивно, адже Киргизстан не рекламує себе як країну для туризму та справді знаходиться далеко від України. В рубриці “Досвід” публікуємо матеріал нашої читачка Марії – контент-райтерки та книжкової блогерки. Про прочитані книжки та подорожі Марія розповідає в інстаграмі @rosynka_reads.

Далі текст та фото авторки.

Зізнаюся, перед поїздкою в Киргизстан я небагато знала про цю країну. Але друзі запросили відвідати Бішкек, і цікавість перемогла страх перед далекою мандрівкою. Вийшло так, що провела там два місяці і відвідала не лише столицю Киргизстану, а й відоме озеро Іссик-Куль, національний парк Ала-Арча та високогірну Наринську область, яка межує з Китаєм. Тому тепер рада поділитися досвідом з українськими мандрівниками.

Киргизстан – пост-радянська країна Центральної Азії. Це країна гір та вівчарства, а киргизький народ ще донедавна вів суворий кочовий спосіб життя. 

Сьогодні – це країна, яка зберегла давні традиції. Тут можна побачити юрти, людей на конях та ослах, спробувати конину та кумис – напій з лошачого молока. Але, разом з тим, столиця – сучасне розвинене місто з яскравим середньоазіатським колоритом. Ну і приємна дрібниця – українцям віза не потрібна: квитки, паспорт –  і вперед до пригод!

Коли їхати в Киргизстан

Найкраще їхати на десять днів і більше, адже політ з Києва чи Львова займе, як мінімум, дев’ять годин. Плюс кілька днів буде jet lag через різницю в часі. Щодо сезону, я б радила травень-червень. Влітку температура в Бішкеку піднімається до +40, але в горах завжди прохолодно. Взимку жителів столиці турбує забруднене повітря. Але якщо ви любите гірські лижі, то обирайте холодніші пори року, в Киргизстані є гірськолижні бази з дуже доступними цінами.

Мова та культура

киргизстан

Часто у далеких мандрівках складністю може бути мова. Такої проблеми для українців у Киргизстані не буде, країна використовує кирилицю і більшість людей добре володіють російською. Англійська також стане у пригоді, особливо у Бішкеку. Доречним буде вивчити привітання “Салматсизби!” і “дякую” (“рахмат”) по-киргизьки. Варто пам’ятати, що Киргизстан – мусульманська країна. Там також дуже важливі сімейні цінності. Але це не заважає країні бути світською в побуті. А люди дуже відкриті і готові спілкуватися та допомагати, багато розпитують про Україну і радіють знайомству.

Житло та інтернет

киргизстан юрта житло готель

Житло можна бронювати на Airbnb або просто шукати готелі онлайн. Пропозиція не дуже велика, але і попит також, тому можна легко знайти щось на свій бюджет і смак. Якщо полюбляєте незвичайні досвіди, то можна винайняти юрту або її сучасну готельну версію.
З інтернетом в Киргизстані все чудово. Всюди, де я зупинялася, був wi-fi, а також хороший мобільний інтернет. Найпотужніший мобільний оператор – Megacom – пропонує пакети з безлімітним інтернетом і тягне всюди. Попросіть у людей, в яких купуєте сім-картку, щоб порадили вам тариф, враховуючи вашу ситуацію: як надовго ви приїхали, куди плануєте подорожувати та чи є там зв’язок, чи плануєте дивитися фільми. Вони з радістю допоможуть вам вибрати відповідний пакет.

Сім-картку можна купити відразу в аеропорту або ж у будь-якому торговому центрі в Бішкеку.

Читай також: Автомобільний маршрут навколо Каппадокії

Прибуття

З аеропорту в Бішкек потрібно добиратися на таксі. Найпопулярніший сервіс Yandex.taxi. Завантажте додаток, до нього можна підключити українську банківську картку. Якщо ще не маєте інтернету, то можна також поїхати з водіями, які вже чекають в аеропорту. Ціна до міста приблизно 600 сом (200 грн). Ці водії приймають тільки готівку, тому є сенс поміняти гроші в аеропорту, щоб оплатити дорогу. Думаю, зайве нагадувати, що краще мати валюту, а гривні поміняти не вдасться. Загалом, українські туристи в Киргизстані рідкість: прикордонник навіть покликав колегу, щоб показати мій паспорт.

Місцева валюта та ціни

Національна валюта, киргизький сом, в три рази дешевша за гривню. Ціни на продукти, одяг та інші товари також приблизно в три рази нижчі за українські. В кафе та ресторанах їжа дуже доступна. Ціни на житло в Бішкеку приблизно такі ж як в Україні, але можна знайти і дуже дешеві хороші варіанти.  Майже всюди я оплачувала покупки карткою. Єдина проблема – в деяких місцях не спрацьовувала безконтактна оплата карткою Mastercard, бо в Киргизстані більш поширена платіжна система Visa. Також за межами столиці може знадобитися готівка.

Столиця: музеї, парки та ресторани

Бішкек – дуже зелене місто з неймовірними краєвидами на засніжені гори, чудовим художнім музеєм і затишними кафе та ресторанами. Архітектура столиці точно сподобається поціновувачам модернізму та бруталізму. Бішкек досить мультикультурний, тому тут можна покуштувати автентичну киргизьку, уйгурську, дунганську, корейську чи японську кухню.

Ось кілька ідей, чим можна зайнятися в місті:

  • Поїсти смачного морозива у парку Еркиндик, де після спекотного дня прогулюються місцеві з сім’ями.
  • Посидіти у кав’ярні Just Coffee, де працюють та відпочивають бішкекські айтішники, хіпстери та експати.
  • Покуштувати національну киргизьку кухню у ресторанах Супара і Нават. Саме тут можна спробувати конину, якщо дуже хочеться. Загалом, киргизька кухня дуже м’ясна і вегетеріанцям може бути складно щось обрати. На допомогу прийдуть корейські ресторани Сhiken Star і Cooksoo.   
  • Спробувати уйгурський лагман в Арзу. Уйгурська кухня, як на мене, багатша, ніж киргизька. Не пропустіть нагоду спробувати нову культуру на смак.
  • Побачити захід сонця на площі Ала-Тоо. На головній площі міста бувають дуже мальовничі заходи сонця
  • Зануритися в киргизьку культуру у Національному художньому музеї. Самобутній живопис, скульптура, національні строї, гобелени та декоративно-прикладне мистецтво. А квиток коштує лише 40 сом (15 грн)

Читай також: Як організувати самостійну подорож Гватемалою

Транспорт

Транспорт в Киргизстані

Всередині країни громадський транспорт не дуже розвинений. Мережі поїздів та автобусів немає. По країні можна подорожувати з турагенціями, так роблять багато місцевих. Класні тури є у Kettik.travel. Але найкраще ця мандрівка підійде тим, хто любить брати авто на прокат та подорожувати самостійно. Ціни на прокат авто приблизно такі ж, як у Європі, а от ціна на бензин значно нижча. Літр пального коштує до 20 грн. Дороги навколо Бішкека та в Наринську область приємно здивували. Багато гірських перевалів, але рух невеликий, і покриття просто чудове. В Киргизстані я проїхала за кермом свою першу тисячу кілометрів і можу сказати, що навіть для водія з невеликим досвідом труднощів не виникне. Але машину завжди краще брати надійну та придатну для гірських доріг.
Також раджу завжди уточняти з місцевими чи пошукати в інтернеті інформацію про дорогу, якою збираєтеся їхати. Часом їх ненадовго закривають на ремонт, щоб почистити та укріпити захист від зсувів каміння.

Якщо ви не водите самі, то можна спробувати знайти машину з водієм, заздалегідь сконтактувавшись з прокатами авто або готелями. Також з Бішкека на озеро Іссик-Куль можна летіти літаком.

Програма мінімум: заповідник Ала-Арча та ущелина Чункурчак

Бішкек оточений горами. За менш ніж годину їзди від столиці розташований національний парк Ала-Арча. Заповідник популярний серед туристів, там є трекінгові маршрути та альпіністська база. Також на території парку живуть рідкісні звірі, тут легко можна зустріти гірських кіз та побачити беркутів або навіть дикобраза.

В протилежний бік від Бішкека, також кілометрів за сорок, знаходиться ущелина Чункурчак. Туди веде надзвичайно мальовнича дорога. Вона не асфальтована, але цілком доступна для будь-якої машини. Популярним місцем в Чункурчаку є готель та ресторан Супара. Краєвиди навколо просто захоплюють дух.

Ці два одноденні маршрути можуть бути програмою мінімум для коротшої мандрівки в Киргизстан. Так можна познайомитися з цією країною, побачити краєвиди Тянь-Шанського хребта та спробувати національну кухню, не покидаючи базу в Бішкеку.

Road trip гірськими хребтами

У мене було більше часу, тому мій маршрут вийшов довшим. Напрямків є багато, ми вибрали місто Нарин, що знаходиться недалеко від китайського кордону та найвищих гір. Великий відсоток торгівлі китайськими товарами проходить через Киргизстан, а ця дорога  – основна транспортна артерія, тому вона відновлена і комфортна. А ще дуже мальовнича! З Бішкека до Нарина – 320 кілометрів, тому можна добратися туди за один день, але краще запланувати на неї годин сім – через сповільнений рух на перевалах і зупинки в красивих місцях.

Наймальовничішою точкою у цій подорожі є вершина перевалу Долон. Тут висота 3000м і вже на середині перевалу я відчула легкі прояви гірської хвороби. Серце стукотить, хочеться спати і важко вдихнути. Треновані гірські мандрівники цього, мабуть, не відчують. Але, якщо ви, як і я, нечасто підкорюєте тритисячники, то будьте готові до незвичних і не дуже приємних відчуттів.
На перевалі в літні місяці місцеві мешканці розкладають юрти, випасають коней та овець і продають традиційні ласощі – курут та кумис. А одна добра жінка навіть пригостила мене свіжим лошачим молоком 🙂

Добравшись до Нарину, ми зупинилися в готелі Аска. Можна також винайняти кімнату у місцевих жителів для більш автентичного досвіду. Дуже раджу повечеряти в ресторані Ордо. Несподівано для себе ми, окрім місцевих страв, вирішили замовити піцу, і вона була просто божественна!Нарин, хоч і є обласним центром, зовсім невелике містечко. Чи через дикі гори навколо, чи через далечину від шуму цивілізації, в Нарині відчуваєш себе, як на краю світу. В хорошому сенсі.

Подорож в Нарин підійде і тим мандрівникам, які не мають досвіду гірських походів. На шляху легко знайти з’їзди для машин в дуже мальовничих місцях, а щоб побачити захопливі краєвиди, не обов’язково підкорювати вершини – досить просто роззирнутися навколо.

Якщо мати ще кілька днів у запасі, то можна проїхати далі, до фортеці Таш-Рабат. Дорогою є також унікальне високогірне озеро Кель-Суу. Але машиною туди не доїдеш, це досить складний похід, який потребує доброї підготовки, погоди та супроводу місцевих. Повертаючись у Бішкек, зверніть до резервуара Орта-кьой, там можна зустріти верблюдів на вільному випасі. Мені не пощастило, але може вам пощастить!

Загалом, на подорож до Нарина варто запланувати мінімум 3 дні: 2 на комфортну дорогу туди-назад і день, щоб побачити околиці Нарина.

Читай також: Як пройти свій перший трек в Непалі

Іссик-Куль – морський відпочинок серед гір

Після високогірних вражень, прохолоди та крутих перевалів хочеться погрітися та розслабитися. Тому на зворотній дорозі ми заїхали на знамените озеро Іссик-Куль. Озеро має два боки: північний – більш туристичний, і південний – ближчий до гір та автентичніший. Ми зупинялися недалеко від селища Чолпон-Ата – найрозвиненішого населеного пункту на північному узбережжі. Там є супермаркет, банк, заправка, ресторани та кімнати на винайм для туристів. Вздовж узбережжя є пансіонати з власними піщаними пляжами, де також можна зупинитися. Це повноцінний морський відпочинок, і вже у червні ми смакували місцевими динями і кавунами. Вода в озері прозоро-синя і дуже чиста, а у вітряні дні здіймаються справжні штормові хвилі. Протилежний берег видно лише у дуже ясну погоду, і тоді відкривається неймовірний краєвид на засніжені скелясті гори.Якщо працюєте в подорожах, раджу звернути увагу на Ololo. Це місцева мережа коворкінгів, що будує на Іссик-Кулі сучасну базу для роботи та відпочинку. Місця тут треба бронювати завчасно, але робота з такими краєвидами, бар на пляжі і місцева спільнота однодумців точно того варті.

Безпека

За два місяці в Киргизстані я жодного разу не зіткнулася з небезпекою і вважаю, що це безпечна країна для подорожі. Але є декілька моментів, які варто взяти до уваги. По-перше, Киргизстан – це пострадянська країна, якої ще не торкнулися реформи. Знайома нам ситуація, яка несе певні ризики. Але якщо туристи поводяться мирно та обачно і не лізуть на рожен, то проблеми їх не торкнуться.

Одного разу мене за порушення правил дорожнього руху зупинили правоохоронці, а я ввічливо відмовилася давати хабар, на який вони натякали. Хлопці не образилися, і все закінчилося дружньою розмовою та штрафом, який можна оплатити в будь-якому банку.

По-друге, Киргизстан – країна високих та суворих гір. Тому тут бувають небезпечні ущелини, зсуви каміння, а взимку лавини. В горах треба бути особливо обережними.

Ну і, звичайно, повага до місцевих звичаїв, обережність у політичних і релігійних висловлюваннях не завадять. Коли ви так далеко від дому – це базове правило безпеки. Для місцевої культури характерне особливо шанобливе ставлення до старших та помірковані мусульманські звичаї (не надто відвертий одяг для жінок і помірне вживання алкоголю). Чим далі від столиці – тим це відчутніше. Не втрачайте пильність і здоровий глузд, і ваша подорож буде безпечною і приємною.

Що обов’язково взяти з собою

В Киргизстані дуже активне сонце, особливо в горах та на Іссик–Кулі. Ми не звикли до такої сонячної активності, тому обов’язково користуватися сонцезахисним кремом з високим рівнем захисту та сонцезахисними окулярами з ультрафіолетовим фільтром. У звичайних сонцезахисних окулярах очі просто печуть після кількох годин на вулиці, так сонце палить сітківку. Також  різниця температур у Бішкеку та горах відчутна, тому краще мати одяг на різну погоду. В горах часто дощить, тому вітрівка або дощовик не завадять. Якщо щось забули чи маєте обмежений багаж, то більшість цих речей можна легко купити в Бішкеку в супермаркетах чи молах.

Є багато популярних маршрутів, про які ми вже стільки разів чули або бачили у тревел-блогерів, що здається, наче ми вже там побували. Киргизстан щодня дивував мене незатертістю вражень. Одним словом, якщо ви любите гори, незайману природу, нетуристичні маршрути та відкриті до інших культур, раджу наважуватися на цю далеку мандрівку! Подорож буде більш комфортною, ніж може здатися спочатку, а враження на все життя – гарантовано.