Де це: найстаріший кам’яний відбиток тунця на планеті

м. Ужгород, Закарпатський краєзнавчий музей, вул. Капітульна, 33

Єдиний у світі експонат із відбитком доісторичного тунця на камені шукай у краєзнавчому музеї Ужгорода. Хоча ніхто не збирав спеціальну археологічну експедицію і не спускався на морське дно, щоб віднайти дорогоцінний «портрет». Тунця знайшли випадково.

Село Верховина Бистра, що у Великоберезнянському районі, має на своїй околиці кар’єри з пісковиком. Під час роботи з породою працівники кар’єру розкололи брилу, й побачили дуже чіткий відбиток морської риби довжиною 80 сантиметрів. І це у Закарпатті, на горі понад 800 метрів над рівнем моря! 

Так у 1969 році «Одинокий тунець» виплив на білий світ. Розколоту на кілька шматків брилу з доісторичним відбитком у тому ж році перевезли до музею. Знахідкою зайнялись палеонтологи та після досліджень скам’янілості назвали її «Одиноким тунцем». Тобто, більше відбитків чи слідів такої рибини у світі не знайшли ніде.

У 1979 році в «Палеонтологічному журналі» Академії наук СРСР дослідник О.Ф. Банніков опублікував свою статтю «Тунцеві та їх філогенетичні стосунки». Вчений описав новий, невідомий на той час науці вид викопного тунця: якраз того, що з Закарпаття. Один із відтисків статті автор надіслав працівникам музею, додавши ще й подяку за співпрацю. Екземпляр із подякою зберігається в природничому відділі як експонат.

Уяви, наш тунець жив у епоху олігоцен кайнозойської ери, і то було більше як 33 мільйони років тому! Камінь чітко зберіг обриси, скелет, плавники риби. Це доказ того, що сучасне Закарпаття було у доісторичні часи морським дном, так званим Карпатським морем, частиною океану Тетіс. 

Вчені припускають, що Карпатське море проіснувало 100 мільйонів років, хтозна. Підтверджують це припущення численні скам’янілі відбитки прадавніх молюсків та інших морських жителів. Вони наразі теж представлені в експозиції Ужгородського краєзнавчого музею, як-от відбиток риби віком 7 мільйонів років. Рідкісний камінь із рибкою знайшли працівники Радванського кар’єру в 1984 році. Вони відразу повідомили про свій «улов» керівництву музею. Рибину, тобто її відбиток у породі вулканічного походження, придбали для експозиції. 

Сьогодні вчені ще не знають, яка саме рибка застигла 7 мільйонів років назад в Ужгороді. А музей запрошує до співпраці палеонтологів для дослідження цього унікального експонату. Справа в тому, що живий організм не може зберегти свої відбитки в розпеченій магмі вулкану. Зберігся камінь, в якому рибина залишила себе набагато раніше підводного виверження. Тому знахідки органіки в базальті рідкісні та цінні як експонати, а ти можеш їх побачити, подорожуючи нашою рідною Україною.