Сотниківська січ – одне з найбільших козацьких кладовищ, що збереглося до наших днів. Знаходиться воно на околиці Одеси, всього в 15 хвилинах на авто від центру, обабіч Хаджибейської дороги. Розповідаємо як тут опинилися козаки і яке відношення вони мали до будівництва Одеси.
Після наказу імператриці Катерини про знищення Запорізької Січі в 1775 році частина козаків оселилася в районі Куяльницько-Хаджибейського пересипу, на схилах гір Довга могила та Шкодова, з останньої пізніше виник Куяльник. Імператриця висунула умову, за якої дозволяла козакам лишитися в околицях Хаджибею й не переселятися на Кубань – ніколи не брати до рук зброю. Тако козаки стали “нерубаями”, тобто такими, що більше не будуть рубати шаблею ворога.
Вони зайнялися видобутком солі та вапняку, відомого як ракушняк, з якого побудовано половину Одеси. Власне, катакомби – справа рук козаків нерубаїв. Попри те, що вапняк досить м’який матеріал, видобуток його не така вже й легка справа. Подекуди в штольнях працювали цілими сім’ями, включаючи жінок та дітей, не рідкістю були й трагічні випадки внаслідок обвалів. Але й були серед козаків не тільки робітники, а й власник штолень, деякі з них поховані на Сотниківській січі, наприклад Шмигора та Гетьманенко.
Цвинтар виник приблизно в 1775 році, найдавніше поховання тут датується 1791 роком – це на три роки раніше від заснування Одеси Катериною ІІ. В метричних книгах Вознесенської церкви, що колись тут стояла, зафіксовано понад 530 поховань, більшість з яких мають кам’яні хрести, найчастіше мальтійські. Дві третини прізвищ, викарбуваних на могилах – українські, які можуть належати однофамільцам або прямим нащадкам запорізьких старшин, зустрічаються навіть прізвища гетьманів – Дорошенко та Чорний. Але написи збереглися лише на 33 кам’яних хрестах. Мова – мікс церковно-сслов’янської та української, тому розібрати надписи може вийти не одразу.
Сотниківський або Куяльницький цвинтар – не сама популярна пам’ятка Одещини, але однозначна варта уваги та збереження. Силами місцевих активістів кладовище підтримується в належному стані: тут влаштовують толоки з прибирання, білять хрести, вимагають від Одеської міської влади взяття пам’ятки на баланс з утримання. З 2021 року Сотниківська січ занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток.
Ще два досить виразні козацькі цвинтарі можна знайти в сусідніх селах – Нерубайське та Усатове.
Подібні козацькі кладовища не рідкість для України, дослідниками навіть створена досить велика карта кам’яних козацьких хрестів, а деякі з них можна знайти недалеко від Києва на Трахтемирівському півострові чи в селі Циблі.
Як доїхати до Сотниківського кладовища
Від Херсонського скверу прямо до кладовища ходить трамвай №20. З центру Одеси до Херсонського скверу можна доїхати 7 або 12 трамваєм, або 111 чи 120 маршруткою.
Telegram 
